
Друга інспекційна перевірка Національного банку України у націоналізованому Сенс Банку (раніше – Альфа Банк), яку було завершено у квітні 2025 року, виявила значний масив раніше невідомих конфіденційних (таємних) протоколів колегіальних органів цього банку, які мають допомогти Україні у ініційованому підсанкційними ексвласниками банку міжнародному арбітражі, заявив НБУ.
"Аналіз значного масиву виявлених даних щодо непрозорої управлінської практики колишнього Альфа Банку, що застосовувалися починаючи щонайменше з 2013 року, досі триває і є важливою складовою матеріалів, які використовуються Міністерством юстиції України в підготовці до розгляду в міжнародному арбітражі", – йдеться у заяві правління Нацбанку на його сайті.
"Подальший аналіз документів, виявлених під час перевірок НБУ, має доповнити позицію України в цьому спорі та враховуватиметься надалі в наглядових діях НБУ", – додав регулятор.
Щодо поточних обвинувачень на адресу Сенс Банку та Нацбанку після появи матеріалів розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) "Форест Гамп" про внесення застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, НБУ вкотре заявив, що " діяв у межах наявної на кожному етапі інформації та відповідно до встановленої процедури з метою забезпечення доведеності та законності кожного свого рішення".
Із метою максимально широкого та прозорого висвітлення НБУ ініціюватиме перед урядом та Міністерством фінансів розгляд питань щодо Сенс Банку на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності, наголошується у заяві правління центробанку.
Згідно з нею, НБУ також очікує від уряду як акціонера невідкладних дій для відновлення повноцінної роботи органів управління Сенс Банку.
"Насамперед доформування наглядової ради шляхом призначення представників держави та незалежних членів, відсторонення або в інший спосіб усунення працівників банку, що фігурують в оприлюдненій НАБУ інформації", – зазначив регулятор.
Він пояснив, що саме правомочна наглядова рада забезпечує подальше формування належного складу правління банку, а також здійснює стратегічний контроль за його діяльністю та відповідає за виконання зобов’язань банку щодо його приватизації.
Як повідомлялося, Кабмін днями ввів у наглядову раду Сенс Банку представником від держави ексдиректорку департаменту банківського нагляду НБУ Наталію Дегтярьову. З її призначенням кількість членів наглядової ради зросте до шести, що є мінімальною кількістю для її правомочності. Але призначення Дегтярьової ще має погодити Нацбанк.
Щодо міжнародного арбітражу, то компанія ABH Holdings S.A. (ABHH) 29 грудня 2023 року подала запит до Міжнародного центру з вирішення інвестиційних спорів (ICSID) на арбітраж і позовну заяву проти України на суму понад $1 млрд, вимагаючи повної компенсації за незаконну, на її думку, експропріацію Сенс Банку шляхом примусової націоналізації.
Сенс Банк у середині 2023 року посідав 11-те місце серед 65 банків, що діяли в Україні за розміром активів, – приблизно 3,4% від активів усієї банківської системи країни, або 96,637 млрд грн. Його націоналізували у 20-х числах липня того самого року за спеціально ухваленим законом як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з "Альфа-Груп", які потрапили під санкції. На середину 2026 року загальні активи банку зросли до 157,7 млрд грн, або на 3,7% від загальних активів банківської системи, що забезпечувало йому 9-е місце на ринку.
Основними акціонерами ABHH є Михайло Фрідман, який потрапив під українські санкції, – 32,8632%, Петро Авен – 12,4018% і Андрій Косогов – 40,9614%, за частками яких Нацбанк ще у квітні 2022 року призначив довіреною особою ексміністра фінансів Болгарії Сімеона Дянкова. Міноритарними акціонерами Сенс Банку до націоналізації, згідно зі структурою капіталу холдингу, були The Mark Foundation for Cancer Research – 3,8736% та італійський Unicredit s.p.a. – 9,9%.
ABHH у червні 2023 року заявляв про досягнення домовленості щодо продажу за $1 пакета розміром 75,6% акцій Сенс Банку міжнародному інвестору, проте наприкінці вересня, після націоналізації, заявив про ініціювання міжнародного арбітражу.
Після попереднього розслідування НАБУ про так звані "плівки Міндіча" у травні 2026 року ABHH заявило, що інформація правоохоронців начебто підтверджує версію ексвласників про те, що банк було націоналізовано для перетворення у "спеціалізований інструмент для підтримки та отримання прибутку від злочинної діяльності".
Щодо заяв НБУ, що банк за часів своїх колишніх власників займався "подвійним обліком" та скоїв інші невказані "фінансові гріхи", то ABHH відкинув ці звинувачення.
Згідно з матеріалами арбітражу, слухання мають розпочатися 30 листопада цього року в Стамбулі.
