Наслідки російського удару по Харкову, 22 жовтня 2025 року (фото – EPA / Сергій Козлов)
Національний банк попередив про ризик формування в Україні депресивних регіонів через тривалий вплив війни, руйнування інфраструктури, відтік населення та виснаження економічної бази постраждалих територій. Про це йдеться в інфляційному звіті банку за квітень 2026 року.
У Нацбанку зазначають, що за роки повномасштабної війни економічні траєкторії українських регіонів суттєво розійшлися. Найбільших втрат зазнали прифронтові та прикордонні області, тоді як західні регіони стали головними центрами релокації бізнесу, капіталу та робочої сили.
Регулятор поділив регіони на чотири групи за ступенем безпекових ризиків і руйнувань. До прифронтових віднесено Донецьку, Харківську, Дніпропетровську, Херсонську та Запорізьку області. Прикордонними визначено Сумську та Чернігівську області.
Читайте також”Виснаженість” України – брехня. Всупереч війні, економіка зростає навіть у споживчому секторі
До умовно прикордонних НБУ зарахував Миколаївську, Одеську та Київську області, а тиловими назвав регіони, що не межують із Росією чи окупованими територіями.
У звіті зазначається, що ділова активність дедалі більше концентрується у відносно безпечних регіонах, насамперед на Заході України. Водночас у постраждалих областях економічне відновлення залишається значно повільнішим через масштабні руйнування житла, інфраструктури та виробничих потужностей.
За даними опитування НБУ за перший квартал 2026 року, прифронтові та прикордонні регіони значно гостріше відчувають наслідки війни, ніж тилові області. Найбільшими проблемами бізнес називає дефіцит електроенергії, нестачу кадрів, безпекові ризики та порушення логістики.
Особливо у 2025 році посилився вплив енергетичної кризи на прифронтові області через масовані атаки РФ на енергетичну інфраструктуру. Це, зазначає Нацбанк, створює довгострокові ризики для конкурентоспроможності місцевої економіки.
Регулятор наголошує, що війна формує глибоку структурну асиметрію між регіонами, яка вже зараз обмежує потенціал майбутнього економічного зростання країни.
Активність у постраждалих регіонах, йдеться у звіті, значною мірою є інерційною: вона підтримується оборонними потребами, екстреним ремонтом інфраструктури та споживанням населення, що залишилося. Проте саме ці території ризикують увійти у фазу відбудови з найгіршими стартовими позиціями: критичний обсяг руйнувань тут поєднується з виснаженою економічною базою.
“Є реальна загроза формування депресивних кластерів із хронічним відпливом населення, низьким локальним попитом та інвестиційним вакуумом”, – йдеться у звіті.
Подолання цієї тенденції, вважають у НБУ, вимагатиме не лише фізичної відбудови, а й активної державної політики, спрямованої на повернення людського капіталу, створення механізмів страхування ризиків та стимулювання інвестицій у найбільш постраждалі регіони.
- За чотири роки війни економіка України втратила третину ВВП і стала залежною від зовнішньої допомоги. Як змінились експорт, борг, інфляція і що сьогодні підтримує стабільність – читайте у статті редакторки розділу “Фінанси” LIGA.net Анастасії Іщенко.
Актуальне
Смілянський готовий подати у відставку, щойно Укрпошта отримає банківську ліцензію
11:59 Фінанси
НБУ: Україна матиме держборг понад 100% ВВП на всьому прогнозному горизонті
10:17 Фінанси
Затяжна війна на Близькому Сході може додати три пункти до української інфляції
Вчора о 14:12 Фінанси
Розбір
“Ніхто не хоче купити банк і війну з ОП”. Як скандал навколо Сенс Банку вплине на його продаж
Вчора о 11:00
Фонд гарантування завершив ліквідацію банку Конкорд
7 травня Фінанси