Голова АМКУ Кириленко: завдання від Зеленського, перевірки бізнесу, справи ДТЕК і Моршинської
Новий голова Антимонопольного комітету (АМКУ) Павло Кириленко не зміг відмовитися від пропозиції Володимира Зеленського очолити одну з найпотужніших держструктур. У відомства тепер дуже широкі повноваження. Чого від нього варто очікувати бізнесу, особливо великому?
Призначення головою Антимонопольного комітету Павла Кириленка, 37, у вересні цього року стало несподіванкою для депутатів, бізнесу та навіть для нього самого. Понад 10 років Кириленко будував карʼєру в органах прокуратури, а останні чотири роки – очолював Донецьку обласну державну адміністрацію.
Пропозиція очолити АМКУ надійшла від Володимира Зеленського, каже Кириленко в розмові з Forbes. «Аргументації президента було достатньо, щоб її прийняти», – розповідає він.
АМКУ посідає важливе місце у владній вертикалі. Комітет може розглядати як справи компаній бізнесменів із рейтингу найбагатших Forbes, так і кейси середнього та малого бізнесу. Підстав достатньо – зловживання монопольним становищем, порушення економічної конкуренції, непрозоре ціноутворення тощо. У серпні депутати розширили повноваження АМКУ та надали право його співробітникам проводити виїзні перевірки бізнесу.
Чого чекати від нового очільника потенційно одного з найвпливовіших державних органів?
Зміст
- Про пропозицію Зеленського, пріоритети та нову команду
- Про реформу АМКУ, перевірки бізнесу та незалежність від Кабміну
- Про кейси МХП, «ТЕДІС Україна», ДТЕК та олігархів
- Про корупцію, монополію «Нафтогазу» та справи проти АЗС
Інтерв’ю скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Про пропозицію Зеленського, пріоритети та нову команду
За яких обставин та хто запропонував вам очолити Антимонопольний комітет?
Очолюючи Донецьку обласну військову адміністрацію (ОВА), я регулярно доповідав про ситуацію в області президенту. Наприкінці серпня 2023 року під час однієї з таких доповідей Володимир Зеленський запропонував очолити АМКУ. Розмова була виключно з ним, до неї не були долучені інші представники Офісу президента.
Ви – один із керівників ОДА, яких президент не змінив під час війни. В області про вас позитивні відгуки. Чому погодились прийти в зовсім іншу сферу?
Для мене пропозиція президента була неочікуваною, але його аргументації було достатньо, щоб її прийняти. Президент сказав, що потрібно посилити роботу Антимонопольного комітету. Має бути більш чітка та сильна державницька позиція в роботі АМКУ.
На думку президента, моїх компетенцій та досвіду для цього достатньо. У мене юридична освіта. До роботи в ОДА – понад 10 років працював на різних посадах в органах прокуратури України.
Я людина системна і не звик довго обговорювати. Погодився того ж дня. Наступного – написав заяву та почав готуватися до нової посади.
Які завдання перед вами поставив президент?
Перше. Посилити вплив державного регулювання, зокрема у сферах, до яких дотичні великі бізнесмени, або так звані олігархи.
Друге. Акцент на справах, повʼязаних зі зловживанням монопольним становищем у різних сферах – енергетиці, тютюновій галузі, приватизації державних підприємств тощо. А також – контроль процесу щодо можливих концентрацій підприємств на ринку.
Трєте. Доведення до логічного завершення справ, які тягнуться роками.
Розкажіть про свою команду. Кого ви вже запросили до АМКУ?
Принцип, якого дотримуюсь на кожній посаді, – поступова заміна команди. Не застосовую підходи міняти «всіх на всіх».
Наступного місяця представлю нових заступників, державних уповноважених, а також будуть зміни в певних підрозділах центрального апарату. Наразі не готовий назвати конкретні прізвища, але це люди, з якими працював і в прокуратурі, і в ОДА.
Вже проводяться перевірки в обласних територіальних відділеннях. Коли почали цей процес, то очільники певних відділень прямо говорили, що готові написати заяву на звільнення. Тоді на нараді пояснив, що мета перевірок – не звільнення керівництва, а певний аудит та налагодження процесів.
У мене достатньо волі та повноважень, щоб сказати: «Я не бачу подальшої співпраці з вами». Але це рішення має ґрунтуватися на конкретних фактах, а не на безпідставних звільненнях.
Чи було формування власної команди однією з ваших умов, перед тим як очолити АМКУ?
Просив про це президента. Готовий нести відповідальність за команду. Але мені потрібні люди, з якими можу працювати і яким довіряю.
Які завдання ви поставили собі на 100 днів роботи? Що потрібно зробити до кінця року?
Формування оновленої команди з чітким функціоналом. Побудова системної роботи в АМКУ – від територіальних відділень до центрального апарату. Систематизація поточних справ та їх завершення. Наприклад, це МХП, «ТЕДІС Україна» (найбільший дистрибютор тютюнових виробів. – Forbes), ТОВ «Нафтогаз Трейдінг» щодо укладення угод із нерівнозначними умовами та цінами, зокрема з «ЙЕ Енергія» (компанія постачальник газу та електроенергії бізнесмена Дмитра Фірташа. – Forbes) тощо.
Чітко потрібно зрозуміти, які справи ми доводимо до логічного завершення, а які продовжуємо розслідувати.
Очільник АМКУ Павло Кириленко. Фото надано пресслужбою
Про реформу АМКУ, перевірки бізнесу та незалежність від Кабміну
До того, як очолити ОДА, ви 11 років працювали в органах прокуратури. Бізнес із пересторогою ставиться до людей із силових структур, та вже зараз підприємці побоюються, що АМКУ перетворюється на новий силовий орган. Чи є вам що відповісти на це бізнесу?
В органах прокуратури займався не лише розслідуванням кримінальних проваджень, а й прокурорським наглядом (наглядом за додержанням конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави. – Forbes). Тому обидва процеси мені відомі з практики.
Дії Антимонопольного комітету будуть публічними та в межах закону. Жодного зловживання не буде. Те саме я кажу і під час зустрічей із бізнес-асоціаціями, які також мають такі побоювання.
До того ж бізнес може виходити в публічну площину і казати про певні порушення, якщо вони будуть. Якщо АМКУ буде діяти незаконно, це одразу всім буде видно.
Публічність не завжди є гарантією захисту. Як бізнесу з вами комунікувати, доводити свою точку зору?
Якщо в бізнесменів є бажання довести свою точку зору, вони можуть офіційно ініціювати проведення зустрічі з представниками АМКУ, в тому числі зі мною. Такі зустрічі вже проводилися, наприклад з представниками фармацевтичного ринку, бізнес-асоціаціями тощо. Все чітко і прозоро. Жодних кулуарних зустрічей із бізнесом не буде.
Парламент прийняв закон, який розширює повноваження АМКУ, зокрема, дозволяє проводити перевірки. Навіщо взагалі така функція Антимонопольному комітету?
Непоодинокі випадки, коли бізнес намагається приховати певну інформацію про бенефіціарів, походження коштів або надає її не в повному обсязі. Особливо це стосується великого бізнесу, який може залучити фахових юристів, які розуміють, як сформулювати відповідь, щоб затягнути процес. Водночас запускають інші процеси, наприклад, змінюють власника компанії.
Для нас така інформація критична для подальшого розслідування справ. Перевірки з виїздом до суб’єкта господарювання можуть проводитися у випадку, якщо ми не зможемо отримати інформацію іншим чином. Ніхто не буде починати розгляд справи з безпосереднім виходом на перевірку без належних і вагомих на те підстав.
Як це працюватиме та хто проводитиме перевірки?
Цей процес не буде схожий на слідчі дії. Цим займатимуться працівники структурних підрозділів Антимонопольного комітету. Алгоритм роботи ще формується. Бізнесу будуть повідомляти про проведення перевірки. При цьому необхідне відповідне рішення суду на її проведення. Працівники АМКУ мають безперешкодно заходити у приміщення та можуть вилучати необхідні документи, електронні носії та за потреби опломбовувати приміщення, в якому проводилася перевірка.
У яких сферах бізнесу в першу чергу чекати перевірок?
Не йдеться про середній чи малий бізнес. Така дія може бути необхідна під час розгляду справ великих промислових груп.
Чи це лише перший етап реформи АМКУ? Як ви надалі бачите цей процес, що потрібно змінити в структурі відомства?
Потрібно до кінця року розробити нормативно-правові акти до вже прийнятого закону № 3295-ІХ. У тому числі йдеться про доступ до баз даних та реєстрів, щоб із них отримувати необхідну нам інформацію. Якщо зможемо отримувати її напряму, то суттєво знизиться потреба в проведенні виїзних перевірок, пришвидшиться розгляд справ.
Інша важлива складова – надання АМКУ права розгляду справ, повʼязаних із публічними закупівлями та конкурсами не лише на платформі Prozorro, а й на інших, наприклад «СЕТАМ». Йдеться про конкурси АРМА, ФДМУ, Держгеонадра тощо. Зараз їх оскарження передбачено лише через суд. Законопроєкт уже напрацьовується. Наше завдання прийняти його в 2024-му.
Тривають перемовини з міжнародними партнерами щодо посилення незалежності АМКУ (від Кабміну. – Forbes) та підвищення його інституційної спроможності. В законі є колізія. АМКУ підконтрольний президенту та підзвітний Верховній Раді України. При цьому заступники та державні уповноважені призначаються президентом за поданням прем’єр-міністра України.
Можливо, є більш доцільним проведення незалежного конкурсу, на кшталт того, який є в НАБУ та САП?
Цей варіант також розглядається.
Голова АМКУ Павло Кириленко. Фото надано пресслужбою
Про кейси МХП, «ТЕДІС Україна», ДТЕК та олігархів
На початку розмови ви згадали про МХП. На якій стадії їхня справа щодо купівлі компанії «Лубним’ясо»?
На фінальній. Цього року маємо завершити.
Чи правильно ми розуміємо, що в концентрації буде відмовлено?
Справа ще знаходиться на стадії розгляду.
А що зі справою «ТЕДІС Україна»?
Ситуація на ринку тютюнових виробів складна. Ми маємо не лише дистрибʼютора, який займає монопольне становище, а й виробників. Якщо казати про компанії з іноземним капіталом, це «Філіп МоррісУкраїна», а якщо про українські – зокрема, «Львівська тютюнова фабрика» та «Волиньтабак».
Монополіст має бути контрольованим, якщо немає інших можливостей обмежити його частку на ринку. Маємо розуміти, як він взаємодіє зі своїми конкурентами, чи не має там ознак зловживання.
Щодо ТЕДІС, то штраф на близько 548 млн грн, який призначив АМКУ, досі не сплачений (ще в 2016-му АМКУ визнав, що ТОВ «ТЕДІС Україна» в 2013–2015 роках зловживало монопольним або домінуючим становищем на загальнодержавному ринку дистрибуції сигарет. – Forbes).
Наведення ладу на ринку тютюну – один із наших пріоритетів.
Чи має намір АМКУ перевіряти ДТЕК?
Зараз комітет розглянув низку заяв компаній групи ДТЕК про можливі порушення на ринку купівлі-продажу електроенергії за зеленим тарифом, де вони є заявниками, а не відповідачами. Заяви стосувалися зловживання монопольним становищем іншим учасником ринку.
Якщо ж казати про компанії групи ДТЕК як відповідача, то,зокрема, АМКУ розглядає подання НКРЕКП щодо можливих порушень у вигляді антиконкурентних узгоджених дій на ринку електроенергії. Поки сказати щось конкретне важко, оскільки розгляд триває.
У той же час розуміємо наявність у них вертикальної інтеграції та певної ринкової влади на енергетичних ринках, зокрема регіональних із замкнутим циклом, де від постачання вугілля до генерації електроенергії компанія має великі можливості. Звичайно, ми це враховуємо. Є порушення – будуть відповідати.
АМКУ мав стати важливим органом у контексті закону про олігархів. Чи можемо ми побачити незабаром справи проти Ріната Ахметова, Юрія Косюка чи Петра Порошенка? Чи ця робота на стопі?
Ми уважно відстежуємо справи, повʼязані з великим бізнесом. Йдеться не лише про відомих гравців, а й про тих, хто потенційно може набути статусу олігарха.
Зараз робота з РНБО йде більше в напрямку підсанкційних осіб. Від компаній, повʼязаних із такими особами, не приймаються до розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію. Це не завжди відомі широкому загалу особи.
Голова АМКУ Павло Кириленко
Про корупцію, монополію «Нафтогазу» та справи проти АЗС
Під час виступу в парламенті ви акцентували на боротьбі з корупцією. Які, на вашу думку, сектори економіки є найбільш корумпованими?
Енергетика, процеси приватизації, портова та будівельна галузі, великі монополії, закупівлі, фармацевтичний ринок тощо. Але ризики можуть виникати і на інших напрямах.
Депутати розповідають, що під час виступу на профільному комітеті ви сказали, що одне з пріоритетних завдань АМКУ – це залучення грошей до бюджету. Чи дійсно це так?
Це викривлена інформація. Так, штрафи накладені АМКУ йдуть до державного бюджету, але це не мета, а наслідки нашої роботи. Не треба порівнювати й плутати АМКУ з державною податковою службою. Основне завдання – запобігання та припинення порушень у сфері економічної конкуренції.
Штрафи — це не завжди найбільше покарання для порушників. Внесення до реєстру штрафників і, як наслідок, заборона брати участь у публічних закупівлях — більш суттєвий захід.
Одна зі справ, яка була порушена АМКУ, стосується Прозорро.Продажі. У чому суть претензій? Чи можна цей майданчик вважати монополією?
Справу було розпочато у вересні 2022 року через встановлення «Прозорро.Продажі» додаткових, маркетингових умов договору, а також необґрунтованого розміру оплати операторами авторизованих електронних майданчиків доступу до електронної торгової системи (ЕТС) Prozorro.Продажі.
За результатами розгляду справи визнано, що з 1 квітня 2019 до 31 грудня 2022 року «Прозорро.Продажі» займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку надання послуги доступу операторів до ЕТС для проведення аукціонів / торгів за певними напрямами.
Порушення були усунені. «Прозорро.Продажі» визнало нечинними свої накази, якими передбачався відбір маркетингового агентства, а також виключило з угод доступу операторів до ЕТС маркетингові умови. Наразі справа закрита. З приводу встановленого товариством розміру оплати операторами доступу до ЕТС, то АМКУ не виявив порушень.
Війна спричиняє збільшення частки держави в економіці. Чи є держкомпанії, які потребують перевірок? Наприклад, «Нафтогаз»?
Однозначно відстежуємо це. «Нафтогаз» має ознаки монопольного становища, а у Комітеті перебувають на розгляді справи щодо дій компаній, які входять до його групи. До кінця цього року по деяким з них будуть прийняті рішення. Йдеться про справи за кваліфікацією «зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що призвело до порушення конкурентного законодавства».
Як щодо «Укрнафти»(Forbes відомо, що АМКУ має розглянути передачу мережі Glusco в управління компанії) ?
Керівництво «Укрнафти» намагалося вчинити певні дії, на які моя відповідь була категоричною і можливо не всім сподобалась.
Комітет аналізує та оцінює вплив концентрацій за участі Укрнафти на відповідні ринки. Заяви щодо надання дозволу на концентрацію будуть погоджуватися з АМКУ. У випадку виявлення загрози негативного впливу на конкуренцію – реагування буде відповідним.
[У кейсі «Укрнафти»] Йдеться, в тому числі, про приєднання/купівлю ще однієї мережі АЗС (у вересні 2023-го «Укрнафта» отримала в управління мережу АЗС Glusco, яка асоціюється з Віктором Медведчуком. Для завершення процедури необхідний дозвіл АМКУ, йдеться у письмовій відповіді на запит Forbes держагентства АРМА, яка, зокрема, оперує арештованими активами підсанкційних осіб, – Forbes).
Чи розслідує зараз АМКУ справи про завищення ціни на пальне на АЗС?
Комітет у 2022-му за власної ініціативи розпочав дослідження, зокрема, щодо дотримання конкурентного законодавства на ринках світлих нафтопродуків (бензин та дизель, – Forbes). Воно пов’язане зі встановленням цін, у тому числі на початку повномасштабної війни.
Це велике дослідження як за обсягом інформації, так і за колом суб’єктів. АМКУ зіткнувся із супротивом компаній, які або не надають інформацію, або надають її не в повному обсязі. Але це точно не стане на заваді. Щодо відкриття справ, наразі цю інформацію у деталях розголошувати не можу.
Ще одна особливість воєнного часу – велика кількість російських активів. Як та кому їх передавати, щоб не порушувати антимонопольне законодавство. Яскравим прикладом є кейс «Моршинської». На якій він зараз стадії?
АМКУ включився у цей процес (У березні конкурс на управління активів виробника «Моршинської», та «Миргородської» IDS Ukraine виграла компанія «Карпатські мінеральні води». Передачу також мав погодити АМКУ, – Forbes). Для того, щоб ми реагували швидше, потрібне розширення повноважень АМКУ щодо конкурсів АРМА та ФДМУ.
Щодо «Моршинської», ми не можемо дати дозвіл на концентрацію без додаткового дослідження ринку. Потрібно зʼясувати, як таке обʼєднання буде впливати на конкуренцію і чи не обмежить це можливості інших учасників ринку. На професійному сленгу це називається – «вбивче придбання», коли таким чином усуваються конкуренти. Плануємо завершити дослідження наступного року.
