Бізнес на Донеччині: як отримати підтримку від держави?
Зберегти та відновити життя у прифронтових та звільнених територіях – одна з головних задач. Наразі держава пропонує низку програм і грантів з підтримки бізнесу, який продовжує працювати на цих територіях стійкості. Детальніше про них розповідає міністерка економіки Юлія Свириденко
Фермер, який збирає врожай на полях, близьких до фронту, дбає не лише про свій добробут, а й про існування України. Виробники у Покровську, Краматорську чи інших прифронтових містах працюють, щоб їх місто та держава мали ресурс, аби боротися. Бо держава – не лише територія в межах кордонів і визначена не лише нормами законів чи нормативних актів. Держава – територія, де живуть українці, яку її й творять, як і записано в Конституції.
Ми не дарма називаємо прифронтові території – територіями стійкості. Під час моєї останньої поїздки у Покровськ переможниця нашої грантової програми для жінок у переробці, сказала мені: «Я хочу показати своїм дітям, як вистояти там, де інші ламаються».
Бізнес, який продовжує працювати на території стійкості, незламний. Ні під тиском обстрілів, ні від браку кадрів чи доступу до ресурсів. Тому завдання держави – допомогти ці виклики долати.
Підтримати життя в усіх куточках України, не лишати пустки в жодному селі чи місті – також частина оборони та виживання. Відтак допомога прифронтовим регіонам і територіям, які було звільнено від окупантів, має більше значення, ніж просто допомога постраждалим. Тож їхня підтримка урядом має більший горизонт, ніж просто усувати заподіяну окупантами шкоду.
Маємо оживити наші території стійкості:
- Відновити безпеку, розміновуючи території.
- Підтримувати бізнес-активність, аби у людей була робота та фінансовий ресурс.
- Забезпечити соціальний складник: доступ до освіти, соцпослуг, можливості придбати власне житло, можливість знайти роботу чи змінити фах, а отже бути гнучкими в умовах дуже динамічних обставин.
Особливий наголос – на економіці. Реалізуємо щонайменше 30 програм, які постійно доповнюються, формуючи комплексну економічну політику з підтримки економіки прифронтових територій.
Можна і треба більше, тому додаємо у пакет програм нові інструменти.
Підтримка розвитку, або відновлення підприємництва
Доступні гранти для виробників до 8 млн грн. Для прифронтових та деокупованих територій діють пільгові умови співфінансування: 80% покриває держава, 20% – підприємець.
Доступ до фінансування забезпечує програма «Доступні кредити 5-7-9», умови якої також покращилися. Максимальна сума кредиту становить 150 млн грн із максимальним строком кредитування до 10 років і компенсацією процентної ставки до рівня 1% на перші два роки. 5% з наступного року на інвестиційні цілі та 3% на фінансування оборотного капіталу.
З початку повномасштабного вторгнення банки вже видали у зоні високого воєнного ризику понад 2000 кредитів.
У розрізі підтримки малого і мікробізнесу уряд вдвічі збільшив розмір грантів «Власна справа» для Харкова та області – з 250 000 грн до 500 000 грн. Невдовзі вдвічі збільшиться розмір грантів і для інших прифронтових областей.
На прифронтових територіях бізнесу не нараховуються та дозволено не сплачувати деякі види податків: земельний і орендну плату за земельні ділянки державної й комунальної власності, мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, за паї, екологічний податок, податок на житло та інші.
Підтримка аграріїв
Фермери, які обробляють до 120 га землі, можуть оформити бюджетну субсидію на оброблювальні угіддя – 8000 грн на гектар. Доступна бюджетна дотація для утримання корів (до 100 голів) – 7000 грн на одну корову. Чи дотація на утримання поголів’я кіз або овець (до 500 голів) – 2000 грн на одну тварину. Діють гранти на облаштування садів і теплиць.
Після останньої поїздки на Донеччину, ініціювала запровадження бюджетної субсидії на 1 га оброблюваних угідь, засіяних під цьогорічний урожай. Пропонуємо субсидії у розмірі 1000 грн для зони можливих бойових дій і 2000 грн – на території активних бойових дій. Відповідне рішення уряд прийняв 16 серпня.
У розрізі доступних кредитів пролонговані державні портфельні гарантії для кредитування фермерських господарств, які втратили потенційне заставне майно через воєнні дії. Фермери, які взяли кредит до 2022 року, можуть пролонгувати його повернення до 31 грудня 2025-го.
Ще один інструмент – 30% знижки на експортні перевезення «Укрзалізниці».
І останній, але не менш важливий для прифронтових територій блок, – гуманітарне розмінування агроземель. Держава компенсує аграріям до 80% вартості розмінування сільгоспугідь.
Розміновувати землі допомагають Продовольча та сільськогосподарська організація ООН та Всесвітня продовольча програма. Запустили програму для малих фермерів (ділянки до 300 га). Аграріям у прифронтових регіонах надають допомогу у розмінуванні та за потреби грошову допомогу.
Підтримка розвитку енергетики
У прифронтові регіони передано понад 2000 генераторів як гуманітарну допомогу. Приватні та державні енергетичні компанії також можуть отримати допомогу від Фонду підтримки енергетики. Це не державна програма, а механізм міжнародної допомоги для підтримки української енергосистеми.
Ще підприємства паливно-енергетичного комплексу на територіях, де немає активних бойових дій, можуть розраховувати на здешевлення вартості кредитів на відновлення об’єктів енергетичної інфраструктури теплових електростанцій та теплоелектроцентралей. Максимальна сума кредиту не має перевищувати 3,6 млн грн за 1 МВт встановленої потужності, або не більш ніж 90% вартості проєкту з відновлення, ремонту або заміни пошкоджених внаслідок бойових дій об’єктів енергетичної інфраструктури теплових електростанцій і теплоелектроцентралей.
Доступні й інші форми підтримки енергетики, які діють по всій території країни. Це «Доступні кредити 5-7-9» для бізнесу та ОСББ та житлово-комунальних господарств, кредити від 150 млн грн від 19 найбільших банків. Також кредити до 480 000 грн під 0% можуть взяти власники домогосподарств на встановлення сонячних і вітрових електростанцій з системами зберігання енергії.
Ті бізнеси, які вже мають альтернативну генерацію, можуть продавати надлишок енергії у мережу за програмою «Активний споживач». Якщо ж підприємство споживає 80% власного виробництва енергії, воно не потраплятиме у графіки відключень. Як і у випадку, якщо імпортує 80% електроенергії з ЄС.
Спрощено процедури закупівлі енергетичного обладнання та встановлення власної генерації й процедури його ввезення з-за кордону, скасувавши мита і ввізне ПДВ.
Також мешканці громад, де ведуться або велися бойові дії, можуть безоплатно заготовити дрова. Йдеться про порубкові рештки, які залишаються після вирубки.
На 2024-2025 роки планується експериментальний проєкт – гуманітарна допомога у вигляді скрапленого газу для жителів Донеччини, Сумщини Харківщини та Херсонщини.
Освіта, житло, робота – інструменти соціальної підтримки
Для того щоб люди мали умови для життя на територіях стійкості, працюємо за кількома напрямками: доступ до освіти, працевлаштування і можливість придбати житло.
Діє програма «Шкільний автобус» – це субвенція з держбюджету на купівлю автобусів українського виробництва. Бюджет на цей рік – 1 млрд грн. Пріоритет на отримання державного фінансування отримають Харківська, Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Херсонська та Чернігівська області.
Доступна субвенція на облаштування укриттів у школах. Для восьми прифронтових регіонів закладено 2,4 млрд грн.
Для тих, хто бажає придбати житло, діє пільгова іпотека «єОселя». Її активно беруть мешканці Харківщини, Миколаївщини, інших прикордонних і прифронтових міст.
А у межах програми «єВідновлення» українці можуть отримати компенсацію за зруйноване житло у вигляді житлового сертифіката або виплати для відбудови на власній земельній ділянці. Сертифікатом «єВідновлення» можна зробити й перший внесок по «єОселя».
Щодо роботи та навчання. Державна служба зайнятості активно працює у прифронтових і прикордонних з Росією регіонах. Доступні ваучери на 30 000 грн на навчання, навчання у центрах профтехосвіти, компенсації роботодавцям за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю, компенсації за працевлаштування ВПО, осіб з інвалідністю, учасників бойових дій, молоді, людей передпенсійного віку.
Під час останньої поїздки у Донецьку область я побачила, наскільки важливо для фронту мати тил, де вирує життя. Кав’ярні Краматорська переповнені військовими, баристи знають хлопців в обличчя, вивчили, хто любить американо, хто не п’є нічого, крім «три в одному».
Заправки, магазини, барбершопи, машинобудівні заводи, ательє і виробники взуття – всі вони є судинами та артеріями прифронтових міст, без яких там не буде життя. Без яких фронту буде значно важче.
Тому головне завдання – створити інструменти, які допомагатимуть їм долати труднощі та продовжувати працювати.
