В Україні банки готуються посилити правила щодо переказів
В Україні банки готуються посилювати правила щодо переказів та контролювати навіть малі суми. Нацбанк вже розіслав відповідну інструкцію, разом із тим готують і більш глобальне обмеження: введення лімітів на кількість переказів та максимальну суму за місяць.
Винуватці таких змін – “мули”, тобто ті, хто продають свої картки (а насправді здають їх в оренду шахраям). Таких “мулів” – десятки тисяч, а через їхні рахунки малими сумами проходять сотні мільйонів гривень. Це кошти шахраїв, тих, хто не сплачує податки, нелегального бізнесу тощо.
Як працюють схеми і що можуть змінити найближчим часом.
Купують за тисячу, продають за чотири
“Доставимо картку швидко, можна на “Нову пошту” пакунком”, – розповідає OBOZ.UA продавець дроп-карток, який не назвав своє ім’я. Рекламу цього і тисяч інших продавців можна побачити в соцмережах, на спеціалізованих сайтах.
У них є певна інструкція, як спілкуватись із потенційними покупцями карток. Спочатку вони питають, з якою метою буде використовуватись картка. Якщо покупець каже, що тільки з законною метою (авжеж, навіщо ж іще купувати картку на чуже ім’я), йому надають реквізити для оплати та відправляють товар (картку, ідентифікаційний код, сім-картку, яку використали під час оформлення рахунку).
Якщо ж покупець з якоїсь причини зізнається, що купує для незаконних дій, йому одразу відмовляють. Насправді продавці чужих карток добре знають, що їхні клієнти – шахраї і ті, хто відмивають кошти. Тож це своєрідна “вистава” для правоохоронців. Бо якщо немає злочинного наміру, то і участь у шахрайських діях довести буде важче.
“Всі кажуть, що купують для створення рекламних акаунтів, оплати законної реклами, але насправді хто може відслідкувати? Точно не купують для мікрокредиту, бо вартість картки більша за мікрокредит. Картки дебетові, не кредитні”, – розповідає мешканка Дніпра Марина. Вона два тижні пропрацювала в службі підтримки одного з магазинів з продажу дроп-карток.
“Мені насправді найбільше не подобалось, що тільки російською треба відповідати. Платили мені по 100 доларів на тиждень гарантовано і ще бонуси, якщо добре продавала. Пішла я, бо у мене новий хлопець з’явився, він мене вмовив кинути цю роботу”, – розповідає дівчина.
За картку ПриватБанку просять 4400 грн, якщо купляти одну. А якщо купляти сто, сума може зменшитись до 1500 грн. При цьому тим, хто продають свої картки, платять всього 1 тис. грн на місяць. Цікаво, що картка продається не назавжди. Її дають на один місяць, а опісля блокують.
Останні кілька тижнів Національний банк активно обговорює можливість припинити продаж карток. Кожен банк у своїх умовах зазначає, що клієнт зобов’язаний дотримуватись правил користування банками. Серед них – заборонено передавати свою картку третім особам.
“Загалом йдеться про десятки тисяч рахунків (що мають ознаку дроп-рахунків, тобто тих, які використовують для відмивання чи легалізації коштів шляхом переказу з карти на картку. – Ред). Наприклад, один із найбільших банків-емітентів виявив понад 12 тис. клієнтів-“дропів” (представники соціально незахищених верств населення, пенсіонери, студенти з низьким або середнім рівнем очікуваних надходжень на рахунки. – Ред.) за період лише з жовтня 2023-го до квітня 2024-го”, – йдеться в роз’ясненні НБУ.
Крім того, в умовах співпраці з банком зазначається, як клієнт буде користуватись карткою. Не можна оформити зарплатну картку, а використовувати її для постійних переказів коштів, поповнювати в терміналах тощо. Але якщо це невеликі суми, деякі банки пропускають таких “дроперів”. І це дозволяє відмивати мільйони гривень.
Поки ввели рекомендації, наступний крок – обмеження для всіх
“Банки повинні вимагати пояснень від фізосіб, що це за дрібні суми бігають по картках через P2P. Зупиняти платежі та відмовляти в обслуговуванні. Перевіряти фінстан та не допускати переказів”, – написав на своїй сторінці в Facebook фінансовий експерт Василь Невмержицький.
У коментарі він пояснив, що обмеження, які планує ввести Національний банк, для абсолютної більшості клієнтів не стане проблемою. Нагадаємо, зараз тільки деякі банки ввели обмеження щодо максимальної кількості переказів з картку на картку за місяць та максимальну суму. НБУ порахував, що 98,44% клієнтів роблять до 30 переказів на місяць на суму до 100 тис. грн. У цьому розмірі і запропонували ввести ліміт.
Співробітник одного з банків, який не має права давати офіційні коментарі від держустанови, зазначив: кілька днів тому НБУ розіслав лист з рекомендаціями щодо контролю дрібних переказів. Проте банк і до цього займався детальним аналізом.
“Є ризик-орієнтований підхід. Спочатку все аналізує програма, потім, якщо є якісь збіги, підозріла операція, вона може призупинятись і відбувається додаткова перевірка. Не хочется критикувати колег, але це самі банки створюють ситуацію, коли їхня система моніторингу дозволяє пропускати дропів. Впевнений, що в нашому банку це неможливо”, – розповідає співрозмовник OBOZ.UA.
Щоправда, в магазині дроп-карток також продаються і картки тієї фінансової установи, представник якої надав анонімний коментар.
Колишній член Ради НБУ Віталій Шапран, який зараз нерідко публічно критикує кроки правління Національного банку, впевнений, що це обмеження призведе до збільшення попиту на готівку, а також криптовалюти, іноземної валюти на рахунках в офшорних банках.
“Крім дропів, у податкових ухилянтів є ще добра сотня методів, як безготівку перевести у готівку через банки. Закриють канал дропів – зросте навантаження на інші канали. Зрештою є варіанти, коли готівка взагалі не потрапляє до банку, а ще до інкасації опиняється у вигодонабувача, але то вже “високе мистецтво ухиляння”.
В озвученому НБУ варіанті ліміт у 100 тис. грн і 30 переказів за місяць має суттєвий прихований недолік. Під час фінмоніторингу невисокої якості вказані ліміти не призведуть до ліквідації дропів як явища, вони просто призведуть до зростання попиту на карткові банківські послуги з боку населення. Якщо в тебе була одна картка, ну відкрий 10-15 в інших банках і отримаєш ліміт транзакцій до 1,5 млн грн”, – заявив Шапран.
Насправді є інші способи боротись з “мулами”. Зараз вони допомагають створювати інфраструктуру для шахраїв, однак не несуть за це жодної відповідальності. Той, хто продав свою картку, після звернення правоохоронців може просто сказати, що її загубив.
Закон не зобов’язує українця стежити за своїми картками. Серед фінансових співробітників ходять розмови про створення окремого реєстру “мулів” (за прикладом кредитного реєстру). Тоді б банки вносили своїх клієнтів, які вже попались на продажу рахунку, в цей реєстр. Інші банки б перевіряли кожного, хто намагається відкрити рахунок, у цьому реєстрі, і відмовляли б тим, кого вважають “мулом”. Щоправда, якщо з несплатою кредиту все просто: не заплатив, став боржником – потрапив до реєстру, то з “мулами” ситуація може бути складнішою. Можливо, серед тисяч справжніх “мулів” дійсно є ті, хто передав свою картку та дані до неї, бо був введений в оману шахраями.
