Шахраї масово “обчищають” картки українців
Майже 90% випадків шахрайства з банківськими картками в Україні пов’язано з тим, що жертви в той чи інший спосіб розголошують аферистам персональні дані. До списку найбільш розповсюджених схем потрапили пов’язані з інтернет-торгівлею та отриманням “призів”, а також виготовлення дублікатів SIM-карток.
Про це OBOZ.UA розповіла заступниця голови правління Глобус Банку Анна Довгальська. “Більшість випадків карткового шахрайства пов’язана з мережею інтернет під виглядом придбання товарів, оплати послуг, отримання “призів” тощо”, – зазначила банкірка.
Саме шахрайство в інтернеті становило понад 83% усіх випадків такого обману. А ось на крадіжку грошей з карток з використанням технічних пристроїв у банкоматах та терміналах припало лише 17%. “Бажано відповідально поставитися до оплати карткою на сумнівних інтернет-майданчиках або ж до розголошення особистих даних на виконання умов участі в якійсь “вигідній”, “безпрограшній” лотереї чи конкурсі”, – наголосила Довгальська.
Посилаючись на дані Національного банку, Довгальська зазначила, що загалом у 2023 році сума збитків через шахрайське використання платіжних карток перевищила 800 млн грн. Це понад 70% перевищує показники 2022 року.
Така статистика, на думку банкірки, пов’язана з недостатньою обізнаністю чи довірливістю українців. Наприклад, людей обманюють через листи та повідомлення від нібито “благодійників”, які обіцяють фінансову допомогу, для отримання якої чомусь необхідно вказати особисті дані картки.
Ще одна схема – фейкові SMS та поштові розсилки, призначені для отримання шахраями кодів доступу до програм мобільних операторів. В результаті злочинці можуть виготовити дублікати SIM-карток (як фізичних, так і електронних). Це дозволяє аферистам отримати доступ до онлайн-банкінгу та вкрасти гроші з картки.
Як наголосила банкірка, також українцям варто звернути увагу ще й на телефонне шахрайство. Все ще поширена схема, коли шахраї прикидаються співробітниками банку та виманюють у жертв карткові реквізити.
“Очевидно, що більша кількість активних інтернет-користувачів, то частіше трапляються випадки шахрайства саме в мережі. Адже далеко не всі нові користувачі інтернету, особливо це стосується громадян середнього та похилого віку, можуть розпізнати шахраїв, не піддатися на навіювані позитивні емоції (наприклад, пропозиції придбати коштовний товар майже за безцінь) або ж навпаки — на апеляцію шахраїв до страхів втратити кошти (наприклад, маніпулятивне залякування, що гроші з картки “зникнуть”). Тому важливою була і залишатиметься надалі всебічна роз’яснювальна робота фінустановами”, – підсумувала Довгальська.
