Свіжа шахрайська схема: українці продають свої рахунки шахраям
В Україні за останній рік значно зросла кількість тих, хто постраждав від шахрайських схем. А сума втрат через шахраїв сягнула рекордних 3 млрд грн. І хоча банки постійно покращують системи захисту, шахраї продовжать заробляти, поки клієнти самі називають їм свої дані. Про те, які схеми вони використовують і як себе захистити, читайте у матеріалі.
Хороших новин немає: українці дедалі частіше довіряють шахраям
Кількість жертв шахраїв зростає щороку. З 2021-го сума збитків, завданих їхніми схемами, зросла у 6 (!) разів, розповідає заступниця директора асоціації “ЄМА” Олеся Данильченко. В 2023-му українці через шахрайські схеми втратили 3 млрд грн. “Це мільярди, які могли би піти на боротьбу з окупантами”, – каже Данильченко.
“ЄМА” разом з кількома експертами зібрали та презентували річну статистику і порівняли її з минулими роками. І хороших новин небагато. Зростають і середня сума шахрайських операцій, і кількість постраждалих. Що цікаво, як показала статистика, якщо шахрайство відбувається без участі людини (тобто постраждалий сам переказує кошти, не спілкується зі злочинцем та не отримує підказок), сума збитку в середньому складає 650 грн.
Якщо ж йдеться про соціальну інженерію (коли шахрай, наприклад, по телефону дає підказки, просить назвати паролі, коди з СМС тощо), середня сума збитків зростає вже до 8500 грн.
“Кількість шахрайських операцій значно зростає. Якщо порівняти з 2021-м, то у шість разів зросла сума загальних втрат. У 2023-му вона сягнула понад 3 млрд грн. Це шалена цифра. Було понад 1 млрд, а до цього зловмисники крали мільйони”, – розповіла Данильченко під час презентації річної статистики.
Більше працюють і правоохоронці. Минулого року на гарячому затримали 103 людей, оголошено підозру 816 особам, провели 2216 обшуків. Більш ніж 209 тис. українців звернулись та повідомили про шахрайські дії, розповідає Станіслав Завора, заступник начальника 4-го відділу (протидії різновидам онлайн-шахрайств) у Кіберполіції.
Найпоширеніші шахрайські схеми:
недоставка товару з інтернету. У соцмережах і на сайтах продають різні товари з повною передплатою на картку. “Продавці” гроші забирають, а товар так і не відправляють. Завора радить: щоби не стати жертвою шахраїв, обирайте оплату після отримання товару, післяплату. Також варто користуватись тільки перевіреними сайтами.
соціальна інженерія. Це дзвінки від “банків”, “НБУ”, представників “Мінсоцу” тощо. Найчастіше українців запевняють, що вони або можуть отримати допомогу, або втрати кошти зі своєї картки. Шахраї намагаються дізнатись персональні банківські дані. Важливо нікому не називати термін дії картки, CVV, паролі з СМС.
фішингові сайти (фейкові оголошення, сайти, що нагадують сайти банків, відомих майданчиків). Важливо не відкривати сумнівні посилання, уважно перевіряти назву сайту.
“Аферисти вигадують нові способи постійно, але специфіка одна і та сама: змусити добровільно надати кошти чи доступ до рахунків”, – додає співробітник поліції.
Шахраям допомагають “мули”, а українці самі ведуться на схеми
Українці продають свої банківські рахунки за кілька тисяч гривень шахраям. Шахраї купують картку з доступом до мобільного банкінгу і використовують його, щоб отримати на рахунок вкрадені кошти. Спеціалісти називають таких українців “мулами”.
Продати свій рахунок можна в інтернеті. Вартість залежить від банку і коливається в межах 1,6-2,2 тис. грн. Банки працюють над тим, щоби блокувати такі рахунки. Але якісь кошти шахраї встигають вивести (не завжди).
Ми б не досягли таких результатів, якби не було поплічників шахраїв. За фінансову винагороду віддають картки і доступи до банкінгу, щоби виводити кошти. Кількість “мулів” зросла на 290% за рік (сягнула 10 820). У 2021-му було всього 1850 таких рахунків. “Це негативно впливає на всі заходи з протидії. Банк таку персону ідентифікує, потім не відкриває такій людині рахунки. Але це людей не зупиняє. Люди продовжують так заробляти”, – розповідає Данильченко.
Як показало дослідження, абсолютна більшість “мулів” – чоловіки (71,21%) віком від 16 до 40 років. “Це дуже прикра новина. Я не розумію, чому ці люди не хочуть заробляти легально. Треба змінювати ситуацію, заробляти так, щоб не стати співучасником фінансового злочину”, – додає Данильченко.
Руслана Округ, керівниця з питань захисту інформації департаменту інформаційної безпеки Райффайзен Банку, під час презентації ЄМА зазначила: минулого року вдвічі збільшилась кількість скомпрометованих банківських рахунків. Часто шахраї збирають інформацію про майбутніх жертв, використовуючи фальшиві сайти. Наприклад, якщо у 2021-му виявили всього 15 сайтів, які імітували “Райффайзен”, то минулого року ця кількість зросла до 350.
Хоч би як банки не боролись із шахрайством, поки українці самі називають шахраям свої персональні дані, захистити рахунки буде неможливо. Кількість схем зростає щороку, і основний спосіб не допустити крадіжки з рахунку – бути уважним та нікому не передавати особисті дані.
