Чому уряд США вважає Google монополістом та завів проти техногіганта антимонопольну справу?
У вівторок, 12 вересня, у суді розглядатиметься антимонопольна справа мін’юсту США проти Google. Такої гучної справи не було вже 20 років. The Washington Post вивчила передумови ситуації та її потенційні наслідки для компанії і технологічної індустрії. Forbes пропонує огляд матеріалу.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Ще за президентської каденції у США Дональда Трампа у 2020-му проти транснаціональної корпорації Google було розпочато антимонопольну справу. Вже у вівторок, 12 вересня, міністерство юстиції США почне доводити у суді, що техногігант використав нечесні тактики для того, щоб забезпечити собі статус пошуковика №1 у світі. Це перша антимонопольна справа міністерства проти великої технокомпанії за останні 20 років.
Але за цією справою стоїть і додаткова мета – столичні антимонополісти бояться: якщо не вжити заходів, гіганти Кремнієвої долини перенесуть своє домінування, яке у них є на нинішніх ринках, на технології наступного покоління. Зокрема уряд США хвилює, що такі монопольні тенденції можуть уповільнювати інновації та розвиток нових технологій.
Спеціалісти у сфері технологій кажуть, що поява і розвиток штучного інтелекту є поворотним моментом для індустрії: це або можливість піднятися для нових гравців, або нагода для досвідчених діячів збільшити свій вплив. Саме тому подібні справи проти провідних компаній іноді мають доленосне значення.
Суть справи проти Google
Впродовж наступних 10 тижнів міністерство юстиції США разом зі своїми прокурорами спробують довести, що Google незаконно використав свою 90-відсоткову частку ринку, аби задавити конкурентів у пошуковому і рекламному бізнесі.
«Google щороку платить мільярди доларів дистрибʼюторам, серед яких виробники популярних девайсів Apple, LG, Motorola і Samsung, щоб його пошуковик було встановлено на пристроях за замовчуванням», – написало у заяві міністерство.
У Google стверджують, що винятковий статус їхнього пошуковика спричинений тим, що користувачі надають йому перевагу. Кент Вокер, президент міжнародних справ Google, наводить як приклад той факт, що найпопулярніший запит у всьому світі у Bing (пошуковик Microsoft) – це «Google».
І хоч ця справа зосереджена на пошуковику Google, її наслідки можуть вплинути на те, чи зможе компанія використати свій основний продукт для встановлення домінування у нових сферах, таких як штучний інтелект.
У міністерства вже є досвід «підрізання крил» технокомпаніям, яке дало поштовх для просування компаній-конкурентів. Хоча мін’юст у 1969-му закрив справу проти IBM за 13 років після її порушення, антимонопольні експерти вважають: компанію пригальмували достатньо, аби дати можливість Microsoft піднятися. А вже антимонопольна справа проти Microsoft у 2001-му, яка закінчилася мировою угодою, відкрила дорогу для Google.
Ця справа добре вписується у наміри адміністрації чинного президента США Джо Байдена зменшити потужність техногігантів. Федеральна торгова комісія США (ФТК) подала антимонопольний позов проти Meta Марка Цукерберга, а також порушила справу проти Amazon за те, що компанія нібито обманним шляхом змусила мільйони користувачів оформити підписку Prime.
Крім того, цей федеральний орган блокує покупки великими компаніями, такими як Microsoft, заради розширення менших.
Цікаво те, що за адміністрації експрезидента США Барака Обами ФТК звертала увагу на антиконкурентну поведінку Google у пошуковому бізнесі, але формально справу навіть не було відкрито. Критики Google називають це втраченою нагодою.
Потенційне покарання для Google
Прокурори не розповідають, якого покарання хочуть для Google. У заяві 2020-го мін’юст написав, що хоче «структурних поліпшень, які потрібні для виправлення антимонопольної шкоди». Таке формулювання, за словами антимонопольних експертів, може включати розділення компанії. Вокер не вважає, що дійде до таких радикальних заходів.
Дві справи можуть стати моделями для визначення покарання:
1. У 2019-му Google треба було зупинити справу антимонопольного органа ЄС. Тому компанія погодилася пропонувати користувачам «екран вибору» – список пошуковиків, з якого можна обрати бажаний (раніше пошуковик Google автоматично обирався одразу).
2. У справі 2001-го проти Microsoft мін’юст відмовився від ідеї дробити компанію, коли Microsoft погодилася більше не забороняти клієнтам використовувати ОС Windows для роботи із ПЗ інших компаній.
Крім того, у період загострення відносин з Китаєм американські регулятори навряд чи захочуть ослаблювати лідерів індустрії розділенням, аби таким чином не завадити інноваціям.
У 1982-му через антимонопольні звинувачення роздробили одну з найбільших американських телекомунікаційних компаній AT&T. Саме її легендарну мережу лабораторій Bell Labs вважають винахідником транзистора, лазера, супутників, сонячних панелей і факсу. Деякі вчені вважають, що це розділення призвело до занепаду винахідницького потенціалу лабораторії.
Вокер каже, що масштаб і фінансові ресурси Google дадуть змогу компанії виконати ґрунтовні дослідження, як свого часу це робила Bell Labs. Наприклад, ранню розробку ШІ-алгоритмів проводила саме Google.
За словами генпрокурора Колорадо Філа Вайзера, який організував коаліцію навколо позову проти Google, шкода від монопольних практик компанії стає більш помітною із часом.
«У 1990-х усі сприймали інтернет як динамічну, відкриту, конкурентну зону, яка принесе світу тільки найкраще, – каже він. – Сьогодні ж, у 2023-му, світ має геть інший вигляд. Ми бачимо багато шкоди».
