Чи зможе Україна вивозити товари Чорним морем не питаючи Росію?
Вперше після припинення дії «зернового коридору» з порту Одеса вийшов контейнеровоз Joseph Schulte. З початку повномасштабної війни це взагалі перший вихід контейнеровоза з українських портів. Наскільки важлива ця подія для України
Судно Joseph Schulte, яке вийшло 16 липня з порту Одеса. Фото: Facebook Alexander Kubrakov
У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням
Контейнеровоз Joseph Schulte став першим судном, яке скористалося тимчасовим коридором для руху торговельних суден до та з портів Великої Одеси. Це перше судно, яке вийшло з українського порту після завершення зернової ініціативи, і перший контейнеровоз, який може перевозити товари. До цього з трьох чорноморських портів могли заходити та виходити лише балкери, які перевозять зерно.
17 серпня він знаходився біля берегів Румунії в районі порту Констанца. 18 серпня – увійшов до територіального моря Болгарії. «Йде по 12-мильній зоні України, Румунії, Болгарії, що захищені державним суверенітетом, –написав у Facebook Андрій Клименко, керівник моніторингової групи з санкцій та свободи судноплавства Інституту Чорноморських стратегічних досліджень. – Тобто там, де його в принципі не можуть зупинити військові кораблі».
Судно слідує коридором, затвердженим Україною самостійно з урахуванням воєнних загроз. Цей коридор проходить через територіальні води України, Румунії, Болгарії та Туреччини, каже Борис Кормич, професор, завідувач кафедри морського та митного права Одеської юридичної академії. «З точки зору правил ведення бойових дій на морі атаки або зупинки суден у територіальних водах нейтральних країн заборонені», – пояснює він.
Судно Joseph Schulte у территоріальних водах Болгарії. Рухається до Туреччини. Фото: скріншот Marinetraffic
Що відомо про судно
Joseph Schulte – судно під прапором Гонконгу, яке належить судновласнику з 135-річною історією Bernhard Schulte Shipmanagement (BSM) та банку Китаю. Страхувальник – норвезька страхувальна компанія Gard. Судно має прибути до Стамбула цього вечора, відповів Reuters прес-секретар BSM.
Контейнеровоз має на борту 30 000 т вантажу, або 2114 контейнерів, зокрема з продовольством, повідомляв у Facebook Кубраков.
З 23 лютого 2022 року контейнеровоз знаходився в Одесі. Він був заблокований в українському порту на піку попиту на контейнеровози. Це зробило його найціннішим судном, яке застрягло в портах України, пише профільне видання «TradeWinds news». Судно оцінювалося в $150 млн, зазначає видання.
На початку повномасштабного вторгнення в портах України було заблоковано близько 70 суден. Більшість балкерів покинули порти в рамках «зернового коридору». Контейнери не могли скористатися цією можливістю. «Коридор першочергово використовуватиметься для евакуації суден, які перебували в українських портах Чорноморськ, Одеса та Південний на момент повномасштабного вторгнення», – зазначив Кубраков.
Наразі в Одесі перебуває мінімум три судна: Primus дедвейтом 32 600 т, Puma дедвейтом 35 000 т та Comet дедвейтом 10 100 т. У Південному – суховантаж Filia Glory дедвейтом 58 000 т і кеп-сайз Ocean Courtesy дедвейтом 177 000 т. У Чорноморську – Emmakris III дедвейтом 73 300 т.
Як у 2022 році вивозили агропродукцію
50% агровантажів експортували через глибоководні порти, які діяли в рамках зернової ініціативи: Одеса, Чорноморськ, Південний.
25% – через порти Дунаю: Рені та Ізмаїл.
25% – через західні прикордонні переходи з подальшим транзитом до портів ЄС.
Читати більше Згорнути
Тепер судноплавство з портів України розблоковано?
«Успішний прохід може стати позитивним прикладом щонайменше для виходу декількох інших заблокованих суден, – каже завідувач кафедри морського та митного права Одеської юридичної академії Кормич. – Але оптимізм у цьому випадку має бути обережним». За його словами, співвласником Joseph Schulte є китайський банк, що робить цей обʼєкт незручним для агресивних дій з боку Росії.
Про успіх у розблокуванні наших чорноморських портів можна буде говорити, якщо почнуть успішно виходити інші судна, і найголовніше, якщо будуть нові заходи суден у ці порти, додає Кормич.
У морському бізнесі не останню роль відіграє верховенство прецеденту, каже Геннадій Іванов, директор BPG Shipping & Kronos Bulkers. Може бути безліч резолюцій щодо безпеки суднозаходів у ті чи інші порти, але поки судновласники не побачать реальні «успішні» суднозаходи, не поспілкуються між собою та обміняються практичним досвідом, ймовірність зміни «напряму вітру» мінімальна, пояснює Іванов. Він згадує, що схожа ситуація була перед запуском «зернового коридору» у 2022 році, коли після кількох заходів-виходів значно зросла кількість судновласників, готових працювати у рамках зернової ініціативи.
Дії уряду дали судновласникам і страховим компаніям яскравий сигнал, що ситуація з суднозаходами в українські порти перейшла від намірів у практичну площину, каже Іванов.
Серед таких дій, за словами директора BPG Shipping & Kronos Bulkers, анонсована програма страхування військових ризиків, презентація Міністерством інфраструктури та Міністерством оборони України чіткого регламенту роботи коридору та успішний вихід контейнеровозу.
Залишилося показати реальну процедуру страхування військових ризиків судновласника та аби зʼявився прецедент заходу іноземного судна в український порт, навантаження та доставляння вантажу в іншу країну, додає він. «Без потужностей чорноморських портів шанси повноцінно вивезти наявний експортний обсяг мінімальні», – додає Іванов.
Після виходу Росії з зернової угоди в липні 2023-го вона посилила атаки на чорноморську портову інфраструктуру та об’єкти України, які Київ використовує для експорту зерна через річку Дунай. Наприкінці липня – початку серпня Росія мінімум чотири рази завдала удари по портовій інфраструктурі Чорноморська, Одеси, Рені та Ізмаїла. Остання атака була 16 серпня. Російські безпілотники пошкодили зернові комплекси в річковому порту біля кордону з Румунією. Водночас у Повітряних силах ЗСУ заявили, що збили 13 російських безпілотників над Одеською та сусідньою Миколаївською областями.
