Мелінда Сіммонс про URC 2023 у Лондоні, реформи в Україні та інтерес інвесторів
Яке враження справила українська делегація під час Ukraine Recovery Conference 2023 у Лондоні, які реформи уряду потрібно впроваджувати вже зараз, аби приватний міжнародний бізнес почав інвестувати в Україну, та що заважає британскому уряду передати на відбудову £18 млрд російських активів. Інтервʼю посла Великої Британії в Україні Мелінди Сіммонс
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipo-M та загалом майже два десятки текстів.
Ukraine Recovery Conference 2023, яка пройшла 21-22 червня у Лондоні, привернула увагу не лише міжнародних партнерів з країн G7, а й представників британського приватного бізнесу.
«Vodafone говорив зі мною про Маріуполь та можливості (інвестицій – Forbes) на регіональному й місцевому рівнях. Чи знали представники компанії про існування цього міста до початку війни?» – задає риторичне питання під час інтервʼю Forbes посол Великої Британії в Україні Дама Мелінда Сіммонс.
Як українському уряду трансформувати увагу світу у реальні інвестиції, які реформи потрібно провести, не чекаючи завершення війни, та що думають у Великій Британії про репарації Росії.
Forbes публікує скорочену та відредаговану для зрозумілості версію розмови.
«Google, Hitachi, Virgin Group, Rolls-Royce та інші теж говорять про необхідність реформ в Україні»
Як ви оцінюєте презентацію українського уряду на конференції Ukraine Recovery Conference 2023 (URC 2023), які тези були вдалі, які занадто амбітні?
Конференція була чудова і, наскільки мені відомо, український уряд також задоволений тим, як вона пройшла. Уряд показав чіткий план проєктів, які потрібно реалізувати для відновлення країни, а також інституційних реформ, аби виграти мир.
Були речі, які мене приємно здивували. На конференції було багато бізнесів – Google, Hitachi, Virgin Group, Rolls-Royce та інші. І всі вони говорили про необхідність реформ в Україні, у першу чергу судової системи. Це основний пункт, який потрібно зробити, аби ці компанії почали інвестувати в Україну.
Голова Citibank разом із першою віцепремʼєркою та міністеркою економіки Юлією Свириденко також обговорювали важливість судової реформи в ході спільної панелі на URC2023. До цього ми бачили заяви від уряду Великої Британії, Європейського Cоюзу, Канади про необхідність проведення цих реформ і дуже важливо, що й міжнародний бізнес почав про це говорити.
Під час URC 2023 премʼєр-міністр Великої Британії Ріші Сунак оголосив пакет фінансової підтримки України на $3 млрд. Це великі гроші. Але Україні, згідно урядових планів, потрібно лише на відновлення та розбудову енергетики $400 млрд. Чи не лякають такі цифри міжнародних партнерів? Та чи може Україна очікувати на більшу підтримку?
Британія говорить про те, що Україні потрібно виграти не лише війну, а й мир. Тобто, країні потрібно відбудувати все втрачене під час війни. Велика Британія віддана допомозі в цьому питанні, так само як і допомозі зброєю. Саме тому ми виділили ці $3 млрд.
Фінансова підтримка – це процес. Премʼєр-міністр Сунак під час конференції порівняв інвестиції з зернятком, з якого має вирости врожай. Не йдеться про те, що кожна країна має одномоментно інвестувати умовні $500 млрд в Україну.
Тобто, уряди вкладають кошти в певні сектори та далі дивляться, наскільки країна прогресує. І це мають бути й інвестиції приватного сектору, не лише держав. Мета полягає в тому, щоб інвестиції в Україну стимулювали реформи та генерували ще більші інвестиції.
Під час URC2023 був підписаний Український бізнес договір (Ukraine Business Compact), у якому понад 500 компаній, як-то Google, Siemens, Virgin Group, Vodafone, виявили зацікавленість у подальших інвестиціях в Україну. Це компанії загальною вартістю кілька трильйонів доларів. Тепер справа за українським урядом, як вони зможуть використати ці контакти та залучити реальні інвестиції в Україну. Потенціал інвестицій є, потрібно пройти певний процес налагодження стосунків.
Премʼєр-міністр Сунак також анонсував створення механізму страхування воєнних ризиків. Що наразі про нього відомо?
Дійсно, такий механізм міг би пришвидшити залучення інвестицій в Україну. Є довгостроковий та короткостроковий підходи до цього питання. Перші короткострокові кроки вже є – Британія виділила £20 млн MIGA на покриття страхових ризиків. Звісно це не покриє всі потреби, але зможе допомогти певним компаніям та секторам економіки залучити інвестиції.
Наступний крок – це те, що компанії, на кшталт Lloydʼs of London, дивляться на інноваційні можливості, як заново відкрити ті сектори страхування, які Україна втратила з початком повномасштабного вторгнення Росії.
Важливий елемент, що український уряд надає інформацію, де є ризики для роботи, що допомагає таким компаніям, як Lloydʼs of London, диференціювати регіони за ризиками.
Щодо довгострокового рішення, то премʼєр-міністр Великої Британії запропонував компаніям та урядам спільно подивитися й напрацювати модель, як вони можуть перетворити зазначені короткострокові заходи на довгострокові. Тобто, довгострокового рішення у нас ще немає, проте у нас є робоча група потрібних експертів, які докладають зусиль для його напрацювання.
«Уряду не потрібно презентувати Україну як таку, потрібно довести, що сюди варто інвестувати»
Які ще умови потрібні для того, щоб іноземні інвестори звернули увагу на Україну?
Насправді, лише одна – Росія має піти з України. Решта – вже передбачена сімома вимогами, які Україна має виконати для вступу в Європейський Союз. Поступово це вже відбувається. І якщо ЄС каже, що якісь із вимог уже виконані, то це важливий сигнал для бізнесу. Не лише міжнародні партнери дивляться на якість виконання цих вимог, а й приватні інвестори.
Які сфери для інвестицій найбільш цікаві британським компаніям?
Їх дуже багато. Наприклад, зелена енергетика, технології і ІТ, процеси, повʼязані з відбудовою, технологіями для аграрного сектору, та багато іншого.
Український уряд під час конференції заявив, що готовий працювати над тим, щоб замінити не тільки російські, а й китайські експортні товари в Європі. Наскільки це реальна мета?
Війна зробила Україну та український бізнес більш помітним у світі. Мова про інновації та технології, в тому числі для тих країн, які шукають альтернативні джерела постачання певних товарів. Тому експортний потенціал України може зрости.
До початку війни багато британців не могли сказати, де знаходиться Україна на мапі. Зараз же великі британські компанії думають над інвестиціями в Україну. Це фантастичні зміни.
Наприклад, Vodafone говорив зі мною про Маріуполь, про можливості на регіональному та місцевому рівнях. Чи знали представники компанії про існування цього міста до початку війни? Це вже приклад великої зміни.
Українському уряду не потрібно більше презентувати Україну як таку, їм потрібно довести, що сюди варто інвестувати.
з особистого архіву
Що потрібно зробити Україні та міжнародним партнерам, щоб зрушити з місця питання конфіскації заморожених російських активів?
У Великій Британії заморожено близько £18 млрд активів російський фізичних та юридичних осіб. Нещодавно було внесено зміни до нормативного поля Сполученого Королівства, які передбачають, що санкції діятимуть до тих пір, поки Росія компенсує збитки, які були завдані під час війни.
Політична воля передати ці кошти є, але це потрібно зробити правильно з юридичної точки зору. Інакше можемо зіштовхнутися з великою кількістю позовів щодо оскарження цих рішень, особливо це стосується приватних активів.
Але вже зараз законодавство передбачає, що якщо підсанкційна фізична чи юридична особа виступає проти війни та бажає направити кошти на відновлення України, вона може зробити це, подавши відповідну заявку. Ці зміни були прийняті кілька тижнів тому і цей механізм ще відпрацьовується.
Що вони отримують натомість?
Нічого, вони так само перебуватимуть під санкціями. Ви виступаєте проти війни, ви можете прийняти рішення про передачу частини ваших коштів на відбудову України. Це все.
Виручені від продажу російським олігархом Романом Абрамовичем футбольного клубу «Челсі» £2,3 млрд досі не спрямовані в Україну. В чому складність цього процесу?
Британія підтримує передачу коштів Україні. Питання знову полягає у процесі. Зараз йдеться про створення фонду, у який будуть перераховуватися ці кошти. Зараз цим займаються незалежні експерти. Після того, як фонд буде сформований, він має отримати ліцензію на отримання та розпорядження цими коштами. Це питання часу.
Поки невідомо, скільки знадобиться часу на увесь процес. Але ж і £2,3 млрд – це дуже значна сума.
Велика Британія не взяла під патронаж певний регіон України, як це зробила Данія, Франція, Литва. Чому ця концепція вам не близька?
Нічого поганого в цьому механізмі немає. Деякі країни пішли цим шляхом, деякі – іншим. Франція та Німеччина взяли під патронаж певний регіон, але ці країни продовжують надавати допомогу й іншим українським містам та областям. Кожна країна вибирає свій концепт допомоги.
Для Великої Британії важливо, щоб наша допомога у відновленні надходила туди, де вона потрібна в першу чергу.
Які зміни потрібно зробити українському уряду та парламенту, щоб повноцінно інтегруватися в міжнародний економічний простір?
Дещо ми вже обговорили – це боротьба з корупцією, судова реформа, управлінські спроможності. Мене хвилює, що так багато людей були змушені покинути країну, що на регіональному рівні утворився пробіл у спроможності адміністрацій перетворювати інвестиції на проєкти, а проєкти – у реальність. Четвертий пункт – зміни регуляторної системи для стимулювання інвестицій.
