Зеленський та Шмигаль незадоволені підвищенням тарифів на воду
Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвали рішення Нацкомісії з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУП) про підвищення тарифів на воду “ганебним” та “неузгодженим”. Тепер цей крок спробують скасувати, і це величезна помилка влади.
Внаслідок подорожчання води в середньому кожна сім’я повинна буде платити на 62 грн на місяць більше. А для субсидіантів, тих, хто не має грошей на оплату комуналки, витрати на водопостачання взагалі не зміняться. Ці 62 грн на сім’ю – можливість зберегти роботу водоканалів, які зараз змушені працювати практично у збиток.
Про те, чому підвищення тарифу на воду – такий же необхідний крок, як і перегляд тарифів на електроенергію, і чому президента могли ввести в оману, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Тариф на електроенергію підвищувати можна, а на воду – не можна?
У структурі тарифу на воду близько 30% займає вартість електроенергії. Насоси, очисні споруди, фільтри – все працює на електроенергії, яка значно подорожчала. І Кабмін, і президент розуміють необхідність підвищувати тариф на струм: без цього неможливо провести ремонти та зберегти генерацію. Ось тільки підвищуючи вартість електроенергії, неможливо не змінити тариф на водопостачання.
НКРЕКУ не підвищувала тариф на воду з 2020-го. З того моменту реагенти подорожчали на 81,69%, а на зарплати доводиться витрачати на 23,97% більше. Також зросли витрати на ремонтні роботи, електроенергію.
Якщо тариф не підвищувати, то водоканал практично буде змушений працювати в мінус. І цей “мінус” хтось має покривати, інакше водоканал не зможе заплатити зарплати і співробітники не вийдуть на роботу, не зможе закупити реагенти і очищати воду, не зможе оплатити електроенергію і її відключать. Постраждає кінцевий споживач – води не буде.
Тариф на воду має відповідати економічно аргументованим витратам, інакше не може бути. Чомусь подорожчання електроенергії в Україні відбулося за згодою і уряду, і Офісу президента. А ось подорожчання води, яке в середньому для сім’ї коштуватиме лише 62 грн на місяць, викликало бурхливу реакцію.
Ймовірно, президента просто ввели в оману його радники. Справа в тому, що НКРЕКУ за законом не має права радитись з Офісом президента, підвищуючи тарифи. Це має бути незалежний регулятор. На вимогу міжнародних партнерів НКРЕКУ, як мінімум згідно із законом, не має консультуватися з Кабміном та ОП. Їхнє завдання – ухвалювати економічно обґрунтовані рішення.
І це рішення ухвалили, хоч і під великим тиском. Його переносили двічі: з січня 2023-го на березень, після березня на липень. Тепер же, коли водоканали опинилися у безвихідній ситуації і без підвищення тарифів вони просто не зможуть працювати без збитків, НКРЕКП все ж таки підвищила тариф у середньому на 32%. Це менше, ніж кумулятивний рівень інфляції з 2020 року.
Чомусь нікому в Кабміні не спадає на думку обмежити ціну на хліб. Можуть обмежити торгову націнку, але в уряді добре розуміють: якщо зобов’язати продавати хліб за ціною, яка не покриває собівартість виробництва, хліб просто зникне з прилавків. Така сама ситуація і з водою. Якщо водоканали змусити працювати зі збитком, вони рано чи пізно збанкрутують та зупиняться.
Українці можуть споживати менше води та платити менше навіть після підвищення тарифу
За різними оцінками, українці зі збереженням рівня комфорту можуть скоротити споживання води на 40%. У розвинених країнах, у тому числі в ЄС, вже давно навчилися дбайливо ставитися до ресурсів. Там стежать за витратою води, не “спускають воду” просто так, не набирають ванни та не витрачають більше ніж потрібно.
В Україні ж низькі тарифи протягом багатьох років призвели до будівництва “комунізму” у комунальній сфері. Те, що продається дешево, ніколи не цінуватиметься, а комунальні підприємства, які належать усім городянам, почали сприйматися як “чужі”, яким можна не платити і про бюджет яких можна не турбуватися.
Насправді економія води призведе до економії й інших ресурсів. Насамперед електроенергії. Що ефективніше українці витрачають воду, то менше водоканали витрачають електроенергії, тим більше струму можна використовувати на інші потреби. І дефіцит електроенергії знову може бути актуальним у опалювальний сезон.
Економія гарячої води (тариф якої також залежить від вартості холодної) спричинить скорочення витрат на закупівлю газу комунальними підприємствами. Українці повинні навчитися дбайливо ставитися до ресурсів та зрозуміти: комунальні підприємства, у тому числі й водоканали, – їхня власність. Їхню роботу потрібно контролювати, але якщо свідомо штовхати водоканали до банкрутства, це призведе до комунального колапсу.
Водоканали не зможуть платити за електроенергію, “дірки” у бюджеті виникнуть і в енергокомпаній, постраждають теплоелектростанції. Усі комунальні послуги пов’язані між собою. Підвищити тариф на електроенергію та заборонити переглядати тариф на воду – велика помилка президента Володимира Зеленського. Популізм зараз неприпустимий, а ті, хто розповідає, що комунальні послуги мають дешевшати чи тарифи можна не переглядати, тоді як усі складові тарифу зростають, – завдають шкоди державі та кожному українцю.
