На тлі помпезності та протокольних жестів, Сполучені Штати та Китай досягли консенсусу щодо продовження діалогу.
Результати саміту: розширений діалог без кардинальних зрушень
Президент Сполучених Штатів зустрівся з Головою КНР у Вашингтоні. Цей візит став другою державною вечерею для китайського лідера в Сполучених Штатах з 2015 року. Церемоніал включав особисте привітання голови КНР в аеропорту — надзвичайно рідкісний жест, а також урочисту вечерю за участю понад ста представників урядових та бізнес-кіл Сполучених Штатів.
Однак, кількість суттєвих домовленостей виявилася обмеженою. Особливо це стосується відносно короткострокового — двомісячного — продовження торговельного перемир’я.
«Мене турбує, що такий формат дипломатії та ця хитка розрядка є нестійкими, якщо вони не призведуть до більш відчутних результатів або до вирішення стратегічних викликів, які чітко проявляються у взаємовідносинах, від стратегічного партнерства до економіки», — зазначив Даніель Крітенбрінк, партнер консалтингової компанії The Asia Group, в ефірі програми «Squawk Box Asia».
Спільні позиції: ключові аспекти офіційних заяв
Заяви обох країн після саміту підтвердили узгодження лише кількох ключових моментів.
Експерти відзначили, що сторони видали окремі заяви, а не спільний документ, що викликало здивування.
Це свідчить про те, що «обидві сторони фактично перебувають у протистоянні, прагнучи визначити, хто володіє домінантою в ескалації відносин», — прокоментував Пітер Александер, керуючий директор Z-ben Advisors, з офісом у Шанхаї. За його словами, він очікував, що голова КНР не здійснював би візит до США, якби не було попередньо досягнуто згоди щодо спільної заяви.
Ключові напрямки взаємодії
За результатами саміту, Сполучені Штати та Китай представили подібні сигнали щодо таких основних сфер:
- Міжнародні форуми: Обидва лідери підтвердили намір взяти участь у зустрічі АТЕС у Шеньчжені в листопаді та саміті G20 у Маямі в грудні.
- Штучний інтелект (ШІ): Країни домовилися провести діалог щодо ШІ протягом наступних двох місяців та встановити канал комунікації для обговорення інцидентів, пов’язаних із ШІ. При цьому, Сполучені Штати використали термін “Super Intelligence”, тоді як Китай у своїх заявах продовжував вживати термін “AI”.
- Історичний контекст Другої світової війни: Обидві заяви підкреслили спільну роль США та Китаю як союзників у Другій світовій війні, наголошуючи на їхній спільній боротьбі проти спільних ворогів.
Під час саміту, обидва президенти згадали про історичну співпрацю у контексті відносин з Японією.
Вітаючи голову КНР у Білому домі, президент США згадав про “Летючих тигрів” — групу американських пілотів, які боролися проти японців у Бірмі та Китаї на початку 1940-х років.
У своєму тості під час вечері, голова КНР зазначив: «Понад 80 років тому китайський та американський народи пліч-о-пліч боролися проти японських мілітаристських агресорів».
Аналітики з обох країн вказали на це історичне посилання як на сигнал про ширші зусилля з боку обох держав до співпраці.
Однак, у китайському соціальному медіа-акаунті «Chairman Rabbit», який вважається джерелом, що має певний доступ до думки Пекіна, ці коментарі щодо Другої світової війни були прямо пов’язані з Японією. «Якщо говорити про найбільшого невдаху цього саміту США-Китай у Вашингтоні, то це уряд Санае Такаічі», — писав автор статті у суботу, за даними CNBC.
Майже рік тому Такаічі викликала невдоволення Пекіна, заявивши, що спроба силового захоплення Тайваню може призвести до втручання Сил самооборони Японії. Пекін вважає цей незалежний, самоуправний острів частиною своєї території. Під час останньої зустрічі з президентом США, голова КНР закликав Сполучені Штати виступати проти «незалежності Тайваню».
- Ядерна програма Ірану та міжнародні водні шляхи: Обидві сторони висловили певну узгодженість у питаннях обмеження ядерних озброєнь Ірану та домовилися, що «жодна країна чи інституція не може бути допущена до нав’язування мит на міжнародних водних шляхах».
- Торгівля та інвестиції: Були формалізовані плани щодо створення торговельних та інвестиційних рад. Сторони домовилися про зниження мит на товари загальною вартістю 30 мільярдів доларів.
Міністерство комерції Китаю повідомило, що ця сума включатиме імпорт вугілля зі США, і зазначило плани щодо закупівель у 2027 та 2028 роках, не вказуючи конкретних обсягів. За даними американської сторони, щороку передбачається імпорт вугілля зі Сполучених Штатів обсягом щонайменше 10 мільйонів метричних тонн.
Крім того, країни домовилися створити робочу групу для обговорення сільськогосподарської торгівлі, при цьому китайське Міністерство комерції уточнило, що переговори в цьому секторі розпочнуться до кінця 2026 року.
Реакція бізнесу та майбутні перспективи
Бізнес-спільнота зосередить увагу на своєчасності виконання досягнутих домовленостей.
«Незважаючи на червону доріжку та емоційність як президента Трампа, так і голови Сі, офіційні документи обох сторін свідчать про обережність кожної сторони щодо іншої», — зазначив Скотт Кеннеді, старший радник і голова Китайського бізнесу та економіки в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).
«Результати щодо торгівлі, рідкоземельних металів, очищеної нафти, інвестицій та ШІ є досить обмеженими та попередніми», — додав він. «Хоча питання Тайваню обговорювалося, воно не знайшло відображення в офіційних звітах жодної зі сторін, що свідчить про відсутність прогресу».
У понеділок Міністерство комерції Китаю також згадало про плани збільшення кількості авіарейсів між країнами та відкриття фінансового сектору для бізнесу з усіх країн, але без подальших деталей.
У неділю Зоологічний сад Атланти повідомив про прибуття двох гігантських панд з Китаю, незабаром після заяви голови КНР про відправлення цих тварин.
Подробиці можна знайти на сайті: www.cnbc.com