Російська Федерація намагається змістити фокус бойових дій у сферу, де, на її думку, вона має перевагу – терор проти цивільного населення та руйнування критичної інфраструктури. Одним із ключових напрямків таких атак можуть стати сім мостів через Дніпро в українській столиці.
Стратегічні наміри Росії щодо інфраструктури Києва
Протягом останніх місяців російський наступ на Донбасі не приносить Кремлю очікуваних результатів. Українські сили чинять стійкий опір у районах Покровська та Лимана, завдаючи значних втрат російській армії. На цьому тлі існує ймовірність, що Володимир Путін намагатиметься змінити динаміку війни шляхом інтенсивних ударів по українських містах та їхній цивільній інфраструктурі. Зазначається, що до проведення таких операцій може бути знову залучений генерал Сергій Суровікін, відомий під прізвиськом “Генерал Армагеддон”. Він раніше командував російськими силами в Україні та асоціюється з масштабними ударами по цивільній інфраструктурі. Основною метою Кремля, на думку аналітиків, є не лише завдання фізичної шкоди українським містам. Росія може розраховувати на те, що тривалі атаки на критичну інфраструктуру призведуть до виснаження цивільного населення та посилення тиску на українську владу з метою якнайшвидшого завершення війни.
Київські мости як потенційні цілі
Київ вже неодноразово зазнавав ракетних та дронових атак. За деякими даними, протягом одного дня у столиці було оголошено повітряну тривогу до 18 разів. Російські удари все частіше спрямовуються на об’єкти, що забезпечують життєдіяльність міста. Серед потенційних цілей називаються сім мостів через Дніпро. Мости мають стратегічне значення для Києва, оскільки вони забезпечують транспортне сполучення між правобережною та лівобережною частинами столиці, як для автомобільного, так і для залізничного транспорту. Масштабне пошкодження цих об’єктів може суттєво ускладнити пересування людей, військову логістику та постачання, а також негативно вплинути на функціонування міської інфраструктури. Крім того, порушення транспортних зв’язків у столиці матиме наслідки далеко за її межами, адже Київ є ключовим транспортним вузлом північного регіону України.
Використання Росією дефіциту ракет для ППО
Ще одним фактором, що може впливати на тактику Росії, є стан української протиповітряної оборони. Запаси ракет для ППО перебувають під значним тиском, особливо це стосується дорогих ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Москва, ймовірно, намагається скористатися цією вразливістю, збільшуючи кількість атак та розширюючи перелік цілей, включаючи не лише військові об’єкти, а й критичну інфраструктуру.
Розрахунок Кремля на виснаження України та Заходу
Стратегія Володимира Путіна, як вважається, базується на розрахунку на виснаження. Росія, маючи значно більший людський потенціал та економіку, частково переведену на воєнні рейки, прагне витримати війну довше. Однак, важливим фактором є не лише спроможність України чинити опір, а й політична та суспільна підтримка України з боку західних країн. Росія розраховує на поступове зниження цієї підтримки. Тому, на думку експертів, вирішальним є не лише здатність України утримувати позиції на фронті, але й стійкість підтримки з боку Великої Британії та інших європейських партнерів у довгостроковій перспективі.
Заклики до Заходу щодо посилення української ППО
Проводяться заклики до західних держав щодо збільшення постачання Україні ракет для протиповітряної оборони, радарів, безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби. Крім того, розглядаються більш масштабні варіанти захисту української інфраструктури, зокрема, можливе залучення авіації НАТО для прикриття окремих районів або критично важливих об’єктів у разі масованих російських атак. Це не обов’язково означає створення безпольотної зони або пряме втягнення Альянсу у війну. Головне завдання Заходу – не допустити, щоб Росія досягла висновку про ефективність систематичних атак на українські міста як інструменту отримання стратегічної переваги. Українська армія продовжує ефективно протистояти російським військам, завдаючи їм значних втрат. Тому, на думку аналітиків, Захід має посилювати, а не зменшувати свою підтримку. Якщо Росія переконається, що удари по Києву та іншій цивільній інфраструктурі призводять до бажаного результату, масштаби таких атак можуть лише зростати. Натомість, стійка підтримка України повинна продемонструвати Кремлю, що руйнування міст та виснаження населення не призведуть до перемоги Росії у війні.
Попередні атаки на мости Києва
Раніше російські війська вже завдавали ударів по Південному мосту в Києві. Перша атака відбулася 1 жовтня, коли було уражено опорну частину мосту. Увечері того ж дня відбувся повторний удар, внаслідок якого було пошкоджено дорожнє полотно, мостову опору, відбійник та загородження метрополітену. 2 жовтня вранці мост знову потрапив під обстріл, що призвело до перекриття Південного мосту, мосту Патона та мосту Метро для громадського транспорту. Ввечері 2 жовтня міст знову зазнав атаки. Зранку 3 жовтня було зафіксовано удар дроном по Північному мосту, що призвело до пошкодження дорожнього полотна та контактної тролейбусної мережі. Внаслідок цієї атаки постраждало двоє людей, один з яких був госпіталізований.
Джерело