Масштаби лісових пожеж, їхній вплив на міські території та потенційні довгострокові наслідки для здоров’я – це проблеми, які донедавна залишалися поза увагою. Однак, останні роки демонструють тривожну тенденцію: стихійні лиха все частіше загрожують не лише дикій природі, а й безпосередньо населеним пунктам, створюючи нові, складніші виклики для громадської безпеки та здоров’я. Це явище, що набирає обертів, вимагає глибокого розуміння та адаптації до нової реальності.
Ключові висновки
- Урбанізація та розширення забудови призводять до зближення житлових районів з територіями, схильними до лісових пожеж, збільшуючи ризики для населення.
- Пожежі в міських умовах призводять до спалювання не лише рослинності, а й будівельних матеріалів, пластику, металів та інших синтетичних речовин, що виділяють токсичні хімікати.
- Довгострокові наслідки впливу цих хімікатів, включаючи підвищений ризик онкологічних захворювань, серцево-судинних та респіраторних хвороб, роблять пожежі в міських умовах значно небезпечнішими.
Зміщення меж пожежної небезпеки
Цього літа пожежі в Спокані, штат Вашингтон, знищили понад 800 будинків у передмісті. Раніше цього ж сезону північно-східне узбережжя було охоплене смогом від пожеж в Онтаріо. Пожежа Hawk Fire в Неваді випалила понад 15 000 акрів біля Ріно, зруйнувавши 47 будинків. Минулого року пожежі в Лос-Анджелесі стали одними з найруйнівніших за останній час: вигоріло понад 37 000 акрів, значна частина з яких – густонаселені житлові райони, що призвело до вимушеного переселення 205 000 людей. У 2021 році пожежа Marshall Fire у Боулдері, Колорадо, знищила майже 1000 будинків.
Ця зміна географії пожеж також впливає на пов’язані з ними ризики для здоров’я.
Коли горить рослинність, виділяються тверді частки (PM 2.5). З понад 46 мільйонами будинків на материковій частині США (приблизно третина всіх будинків), розташованих на межі лісових масивів, все більше людей піддаються впливу забрудненого повітря. Це само по собі є значним ризиком для здоров’я. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, PM 2.5 пов’язані з передчасною смертю, серйозними пошкодженнями дихальної системи та когнітивними порушеннями. Особливо небезпечним це є для людей похилого віку: дослідження, опубліковане в лютому, виявило, що накопичений вплив диму від лісових пожеж асоціюється з підвищеним ризиком госпіталізації з різними серцево-судинними захворюваннями у старших американців, включаючи порушення серцевого ритму та серцеву недостатність, навіть при помірних рівнях PM 2.5.
Однак, міський ландшафт також змінив склад диму, що все частіше зависає над нами. Згоряння людських споруд та транспортних засобів призводить до того, що пожежі наражають нас не лише на тверді частки, а й на хімічні токсини самої урбанізації – від пластику та оксидів металів до автомобільних палив. Зміна характеру цього диму, як у зонах пожеж, так і в навколишніх регіонах, де він поширюється, наражає нас на новий спектр ризиків для здоров’я.
Хоча дослідники ще вивчають, якими саме можуть бути ці ризики, ранні дослідження вказують на тривожні довгострокові небезпеки, особливо враховуючи старіння населення, яке піддається такому впливу.
Зміна пожежного фронту
У 2020 році, найгіршому за всю історію Каліфорнії, пожежі охопили 4,2 мільйона акрів землі, переважно дикої природи, викидаючи в повітря величезні обсяги PM 2.5. Лікарні, які вже були перевантажені через триваючу пандемію, не впоралися з напливом пацієнтів. Система охорони здоров’я Stanford Health Care у Північній Каліфорнії зафіксувала 12-відсоткове зростання кількості госпіталізацій протягом тижнів після пожеж та 43-відсоткове зростання серцево-судинних захворювань. В Орегоні того ж року 10 відсотків звернень до відділень невідкладної допомоги були пов’язані з симптомами, подібними до астми, спричиненими димом від пожеж, що мігрували на північ.
На жаль, у світі зі зростанням температур та посушливими умовами ця історія стає надто поширеною. У 2025 році загалом 5,2 мільйона акрів землі вигоріло по всій території США, а цього року ця цифра вже зросла до 8,5 мільйона, ще до настання посушливого зимового сезону, що характерний для частини південного заходу.
Незважаючи на це, глобальний слід людського житла продовжує розширюватися, а разом з ним – небезпека.
Століттями людська діяльність вторгалася на території, схильні до лісових пожеж. Однак, за останні три десятиліття зона, що з’єднує дику природу з містами та селищами, так званий дико-міський інтерфейс (WUI), значно зросла через забудову передмість. Служба лісів США виявила 46-відсоткове зростання кількості будинків у ризикованій зоні WUI між 1990 та 2020 роками. До 2020 року третина будинків у США була збудована на цій надзвичайно вразливій території. Математика проста: зі зростанням передмість у дикіші регіони, все більше будинків опиняються під загрозою лісових пожеж, і ризик зростає. А коли горять будинки та інші рукотворні об’єкти, можуть утворюватися різні та потенційно більш токсичні форми диму.
Пожежі в окрузі Лос-Анджелес у січні 2025 року, які охопили великі міські райони, стали сумним прикладом цих ризиків. Пожежі в Палісейдс та Ітоні почалися на північній межі передгір’їв Лос-Анджелеса, де щільна забудова зустрічається з більш дикою та пожежонебезпечною місцевістю. У ретроспективному аналізі Інститут дослідження пожежної безпеки UL (Underwriters Laboratories’ Fire Safety Research Institute) детально описав, як місько-дикий характер округу Лос-Анджелес не тільки поставив більше громад фізично в зони ризику, але й історично зробив сам географічний регіон більш вразливим до пожеж.
Коли ці пожежі поширилися на більш урбанізовані райони Лос-Анджелеса у 2025 році, дим, що вони виділяли, став небезпечнішим, значною мірою через те, що саме горіло: понад 16 000 будівель, предмети побуту та електромобілі. Отримані викиди були набагато складнішими, ніж при типових пожежах, що спалюють лише рослинність.
«Те, що зараз горить, дуже відрізняється, — сказала Джекі Гудріч, професорка наук про довкілля в Університеті Мічигану. — Зараз сучасні будинки містять тонни пластику, металів, усі наші електронні прилади, а електромобілі мають ці батареї, що містять багато рідкісних металів та інших токсичних матеріалів, про які ми навіть не знаємо».
У результаті, ці викиди містять вищі концентрації летких органічних сполук (ЛОС), металів та чадного газу. Також вивільняються ПФАС (PFAS), широко відомі як «хімікати назавжди», через піну для гасіння пожеж та пошкоджене протипожежне спорядження, яке традиційно містить ПФАС для захисту шкіри від палива, що може просочитися. Ці хімікати пов’язані з несприятливими наслідками для здоров’я, включаючи підвищений ризик певних видів раку та ослаблення імунної системи. Багато з цих сполук є небезпечними канцерогенами.
Ці міські пожежі також негативно впливають на якість повітря в приміщеннях, оскільки хімікати та метали поглинаються м’якими поверхнями, такими як подушки чи текстиль. Дослідження, проведені після пожеж у Лос-Анджелесі, виявили, що рівні ЛОС після лісових пожеж були підвищені всередині евакуйованих будинків протягом місяців після пожеж. Все це свідчить про те, що американці можуть зіткнутися з ризиками для здоров’я від впливу диму в зоні WUI, навіть якщо їхні будинки залишаться відносно неушкодженими після пожежі.
Ці небезпеки накопичуються з часом та впливають на різні групи населення
Дослідження, що аналізують показники госпіталізації або звернення до відділень невідкладної допомоги, дають певне уявлення про короткострокові наслідки лісових пожеж для здоров’я. Але робота Гудріч та професора громадського здоров’я Університету Арізони Джеффа Берджесса надає нове розуміння довгострокової шкоди, використовуючи групу населення, що неодноразово піддається впливу пожеж та є вразливою до них: пожежників.
У дослідженні, опублікованому минулого року, Гудріч та її колеги проаналізували зразки крові пожежників, які працювали в змішаних міських та диких районах. Вони виявили, що вплив диму обмежував генетичну експресію пухлинного супресора, відомого тим, що він пригнічує ріст клітин раку шлунка. Це також впливало на регуляторну експресію, яка асоціюється з проліферацією пухлин різних типів раку, а також з нейродегенеративними захворюваннями.
Берджесс проводив подібні дослідження за участю 9000 пожежників з 33 штатів, що дозволило дослідникам вивчати зміни рівнів мікроРНК, білків крові та метилювання ДНК (що контролює, чи гени ввімкнені чи вимкнені). Його дослідження невеликої групи нових пожежників виявило змінене метилювання ДНК у різних ділянках геному, багато з яких пов’язані з раком, неврологічними та серцево-судинними захворюваннями.
«Поки що незрозуміло, чи ці біологічні попереджувальні сигнали безпосередньо призводять до раку, — зазначив Берджесс, — значною мірою через природний латентний період між впливом токсичних речовин та фактичним початком захворювання. Але коли учасники старітимуть, я очікую побачити вищу частоту випадків раку, особливо враховуючи накопичення впливу великих пожеж».
Пожежники, звичайно, мають більш тривалий вплив цих токсинів. Але наслідки для здоров’я від лісових пожеж у міських районах можуть виходити за межі самостійно відібраних груп, особливо коли все більше людей переїжджають до регіонів, схильних до пожеж. Мешканці зони WUI піддаються впливу тих самих твердих частинок та хімічного «супу», що й пожежники. Гудріч припускає, що це може призвести до підвищеного ризику астми та респіраторних проблем у дітей, а також серцево-судинних ускладнень у дорослих.
Однак, дослідження довгострокових ефектів експресії генів у загальній популяції все ще є складнішим, ніж у пожежників, яких вивчає її лабораторія. Тоді як пожежники часто піддаються впливу одних і тих самих хімікатів знову і знову, для загальної популяції складніше отримати чітке уявлення про те, як токсини впливають на середньостатистичного цивільного, який стикається з ними більш спорадично.
Тим не менш, дослідники з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA) уважно стежили за фоновими рівнями токсичних хімікатів після пожеж у Лос-Анджелесі. У статті, опублікованій у червні, вони виявили високі рівні хрому-6 (канцерогенна металева наночастинка, яка легко проникає через клітинні мембрани) у зонах прибирання після лісових пожеж до двох місяців після самої пожежі. Аномальні концентрації цих важких металів також були виявлені на відстані від шести до дев’яти миль нижче за вітром від самих зон.
Навіть після стихійного лиха та безпосереднього відновлення після руйнування міст, небезпека для громадського здоров’я може зберігатися: токсичні сполуки, такі як ЛОС, можуть забруднювати водні шляхи, а пошкоджені системи фільтрації повітря можуть ускладнювати захист вцілілих будинків від майбутніх інцидентів.
Оскільки лісові пожежі все менше обмежуються чапаралем та лісами і все частіше поширюються вулицями передмість, нам усім доведеться готуватися до помаранчевого серпанку пожежонебезпечного сезону. І роблячи це, нам доведеться протистояти новим небезпекам, які можуть тривати довго після того, як полум’я згасне.
Джерело новини: www.vox.com