Історія Аліни та Ігоря Старченків – це приклад того, як переселенці, які втратили все через війну, змогли знайти новий шлях та побудувати успішний бізнес. Чотири роки тому, очікуючи на народження дитини, вони вирішили створити власну справу. Починаючи з виготовлення першого ліжечка для сина, їхня майстерня з виробництва меблів на замовлення стала відомою по всій Україні.
Від викладача до фермера: Шлях до власної молочної ферми
Подружжя Старченків не мало попереднього досвіду в підприємницькій діяльності. Після переїзду до Харкова у 2014 році, Ігор працював інженером, а Аліна – бухгалтером у благодійному фонді, що надавав допомогу переселенцям з Донбасу. Коли діяльність фонду припинилася, Аліна залишилася без роботи. Виховуючи вже одного сина та очікуючи на другу дитину, подружжя почало замислюватися про створення власної справи, яка б забезпечила стабільний дохід.
«Мій чоловік має золоті руки, він багато чого може зробити сам. Якось він допомагав другові виготовляти меблі. Так у нас з’явилася ідея зайнятися цим на замовлення», – розповідає Аліна Старченко.
Підтримка держави та розвиток бізнесу
Сім’я переселенців знайшла підтримку у центрі зайнятості. За державною програмою «Рука допомоги» вони отримали 70 тисяч гривень на придбання деревообробного обладнання. Аліна пройшла короткострокові курси з підприємництва та розробила бізнес-план, який успішно захистила перед комісією. Після народження доньки, подружжя разом обирало постачальників деревини.
Інвестувавши власні заощадження, Старченки орендували невелике приміщення під цех та розпочали виготовлення дитячих ліжечок. Першими клієнтами стали друзі, а згодом вони почали залучати нових замовників через соціальні мережі, зокрема Instagram. Поступово асортимент продукції розширився. Сьогодні подружжя створює повний комплекс меблів для дитячих кімнат: ліжечка, шафи, комоди, столи, стільці та полиці. Окрім цього, їхня майстерня виробляє гойдалки, ростоміри та різноманітний спортивний інвентар для дітей, зокрема шведські стінки, тренажери для балансування та комплекси з гірками.
Розподіл обов’язків та географія замовлень
Ігор, маючи інженерну освіту, самостійно розробляє всі креслення та конструкції меблів. Аліна взяла на себе управлінські функції: спілкування з клієнтами та ведення сторінок у соціальних мережах.
«Я відповідаю клієнтам навіть вночі, адже розумію, що часто пишуть мами, у яких вільний час з’являється після одинадцятої вечора. Я нормально на це реагую. Чоловік, намагаючись виконати замовлення якнайшвидше, також нерідко затримується допізна», – розповідає Аліна.
Меблі від подружжя Старченків замовляють не лише в Харкові, а й у Києві, Одесі, Дніпрі та інших містах України. Незважаючи на успіх, сім’я досі не має власного житла, оскільки сімейний бізнес ще не дозволяє таких витрат. Конкуренція на ринку меблів також вимагає постійних зусиль для збереження позицій.
«Коли ми починали, ліжечка-будиночки виготовляла невелика кількість меблярів в Україні, а зараз цим займаються багато хто. Ми постійно шукаємо нові та цікаві дизайни, пропонуємо те, що не роблять інші, наприклад, шафи та комоди з вікнами у вигляді амстердамських будиночків. Крім цього, ми виготовляємо вироби за індивідуальними розмірами та втілюємо найрізноманітніші ідеї клієнтів», – ділиться Аліна.
Аліну навіть запросили виступити на конференції для жінок, які прагнуть розпочати власну справу, аби поділитися своїм досвідом у підприємництві.
Філософія успіху
«Попри всі труднощі, ми з чоловіком намагаємося у всьому знаходити позитивні моменти. Я зустрічала переселенців, які вважають, що їм хтось щось винен. Ми ні від кого нічого не вимагали й своїм трудом рухаємося до певної мети. Найголовніше – нікого ні в чому не звинувачувати, не витрачати на це час, адже це відкидає назад», – ділиться своїм життєвим кредо Аліна.
Сім’я Старченків мріє про розширення виробництва та відкриття власного магазину або виставкового майданчика, де покупці зможуть не тільки побачити, а й відчути якість дитячих меблів.
Джерело: www.newsroom.kh.ua