Ринок ДП концентрується: ТОП-10 збільшили частку імпорту

Фото до статті

За 7 місяців 2026 року імпорт дизпального сягнув трохи більше як 3,6 млн т, перевищивши торішній показник на 11% і майже зрівнявшись із рівнем 2024-го. Водночас структура імпорту стала більш концентрованою: на ТОП-10 припало 76% обсягів проти 69% роком раніше. З одного боку, подібне укрупнення є природним, з іншого, у складі ТОП-10 продовжують відбуватися зміни – з’являються нові імена, а наявні гравці змінюють свої позиції у рейтингу. Отже, ринок живе.

Поточний рік почався зі скорочення кількості імпортерів відносно 2025-го, але вже з травня тренд розвернувся і показник перевищив торішній. Наприклад, у січні на ринку залишилося лише 102 компанії — найнижче значення з травня 2022 року — проти 132 у 2025-му. А в травні, всупереч профіциту на ринку, кількість імпортерів зросла до 143, перевищивши торішні 122.

Але загалом за 7 місяців цього року середня кількість імпортерів порівняно з аналогічним періодом 2025-го зменшилася на 8 компаній, до 124.

Нова трійка

За результатами 7 місяців лідерство серед імпортерів зберігає ОККО. Група збільшила постачання на 41%, до 543 тис. т дизпального. Високий ритм найбільший гравець тримає з другої половини 2025-го, при тому щодо бензину теж. Великі обсяги продиктовані збільшенням як роздрібної, так і гуртової реалізації.

Цього року ОККО фактично відмовилась від автомобільних постачань (всього 12 тис. т), зробивши ставку на залізницю.

Збільшення обсягів було реалізовано завдяки давньому партнеру – польській ORLEN, яка фактично і забезпечила весь приріст, при цьому обсяги зросли на 40%, до рекордних 257 тис. т. Проте у липні «гали» почали підключати новий польський маршрут — через Дембоґуже. За наявними даними, українська компанія підписала угоду з державною компанією PERN про щомісячне постачання морем 30 тис. т з опцією збільшення обсягу. Вихід на самостійне постачання танкерних партій суттєво підсилює як самого гравця, так і весь ринок, який отримав нове вікно імпорту.

За результатами 7 місяців 2026 року друге місце посіла «Укрнафта»: 446 тис. т або у 2,6 раза більше. Починаючи з грудня минулого року державний оператор утримує середні обсяги близько 60 тис. т. Проте у травні вона імпортувала рекордні для себе 76 тис. т дизпального. Характерно, що майже половина цього обсягу (33 тис. т) припала на морські партії.

Утім, основний ресурс «Укрнафта» й надалі отримує з Польщі, зокрема від ORLEN. Останньому настільки подобається ця співпраця, що наприкінці травня CEO компанії Іренеуш Фанфара заявив про переговори щодо можливого інвестування в «Укрнафту».

UPG третій рік поспіль зберігає місце у першій трійці імпортерів. Цього року компанія збільшила постачання на 18% (371 тис. т). Ключовий драйвер зростання зрозумілий, хоча, на перший погляд, міг би бути й набагато більшим. Адже кількість АЗС наразі вже вп’ятеро (!) більша – 450 проти 85 на середину минулого року. Найкраще ефект розширення проявився в імпорті бензину, який зріс на 29% (112 тис. т). Тут UPG швидко наближається до WOG: відставання скоротилося з 76 тис. т торік до 35 тис. т цього року.

На відміну від бензину, який переважно купують винятково під АЗС, основний обсяг дизпального UPG завжди продавала гуртом, і саме в цьому сегменті вперше зробила собі ім’я. Порівняно невеличке зростання імпорту ДП цього року говорить про те, що обсяг перерозподіляється на користь мережі з паралельним зменшенням гуртових продажів. Про це свідчать цифри й повідомлення, що житомирський оператор навіть втратив інтерес до деяких державних тендерів. Схоже, Володимир Петренко за багато років наївся цих продажів, постійно балансуючих близько нуля. Проте все одно роздріб цього року забирає поки що менш як 50% сумарного імпорту, так що UPG лишається великим гуртовиком.

Несподіванки і навпаки

Порівняно з минулим роком піднявся на одну сходинку в рейтингу імпортерів WOG. Для цього мережа збільшила імпорт на вражаючі 36% (303 тис. т). Найбільший результат був продемонстрований у лютому — 51 тис. т, і це максимум з липня 2023 року. Як і основні колеги, тут безумовна орієнтація на польський напрямок: половина надійшла з НПЗ ORLEN у Польщі й Литві, інша – через PERN. Примітно, що переважно приріст пішов через мережу, в гурті лучани, як і раніше, з’являються нечасто.

Хто цього року помітно втратив темп, так це «АТ Енерго Трейд». Трейдер просів на 22% (296 тис. т). Достатньо сказати, що це перший спад за 7 міс. протягом останніх п’яти років! Ще торік трейдер більшу частину року був лідером рейтингу. Проте причини цих процесів швидше об’єктивні, ніж суб’єктивні. Постачання трубою, де АТ є ключовим гравцем, з середини лютого по травень було зупинене угорцями з політичних мотивів (формально як відповідь на зупинку нафтопроводу «дружба», яка відбулась внаслідок російської атаки). Відповідно обсяги на напрямку впали вдвічі. Трейдеру довелось оперативно заміщати обсяги, і частково це вдалось завдяки залізниці, яка зросла у півтора раза (114 тис. т). Також відомо, що «АТ Енерго Трейд» не нехтувало купівлею ресурсу на внутрішньому ринку, тому обсяг продажів найбільшого гуртового оператора останніх років зменшився не так радикально, як імпорт.

Починаючи з 2024 року, потроху просідають обсяги й у «Пейду». За сім місяців цього року компанія завезла 237 тис. т ДП проти 253 тис. т торік і 319 тис. т у 2024-му. Як і раніше, одеський трейдер зосереджений на постачаннях з південних напрямків. Проте липневі проблеми у цих широтах змусили «Пейд» швидко трансформуватись: після трирічної перерви компанія повернулась до автопостачань, мобілізувавши, зі слів учасників ринку, парк із близько 200 бензовозів.

Схоже, зацементували за собою місце в десятці лідерів ЗПЕК і «Д.Трейдинг». Перша здійснила стрибок з 35 до 178 тис. т за січень-липень. За цей період цього року ЗПЕК майже виконала обсяг, який завезла за весь минулий рік. Компанія зосереджена на імпорті залізницею, за цим показником вона стабільно входить до п’ятірки найбільших. Йти вона не збирається, скоріше навпаки: цього року отримала власний вагонний парк у рамках інвестиційної програми на 250-300 млн грн.

Інвестиції у власний рухомий склад вказують на довгострокову стратегію ЗПЕК на гуртовому ринку

ЗПЕК продовжує експериментувати й постійно тестує нові напрямки. Цього року вона додала «залізничний» імпорт з Румунії й на Закарпаття, а в липні прийняла першу баржу з Констанци. Очікувалось, що у серпні ЗПЕК розпечатає імпорт «залізничної» партії бензину, але через зміну кон’юнктури внутрішнього ринку, зокрема збільшення кустарного виробництва бензину, її продали в Європі. Але, схоже, це питання часу.

Суттєво приріс і «Д.Трейдинг»: 144 проти 37 тис. т. До останнього часу тут усе було одноманітно – імпорт водою з Греції. Але турбулентність цього року змінила багато чого у світовому трейдингу, зокрема і «грецькі» настрої. Вже у липні D. Trading International намалювалась у Констанці. Серед покупців «паливного» оператора Ріната Ахметова вже є «Укрнафта». Кажуть, «Д.Трейдинг» уже хантить по ринку фахівців з гуртових продажів, хоча кілька місяців тому були чутки про невдоволення акціонерів своїм «дизельним» проєктом.

Якимось чином не просто тримає, а ще й підіймає планку марку «Мартін Трейд». Цього року компанія наростила постачання на 30%, до близько 135 тис. т, що є рекордним рівнем для цього гравця. Він має достатньо диверсифікований кошик постачань, серед якого стабільним елементом є хіба що Литва (25 тис. т).

До небагатьох компаній із ТОП-10, які скоротили імпорт, належить «Газтрім»: -41%, до 119 тис. т. Щодо змін, то повністю зник цього року турецький напрямок, а румунський скоротився на 63% (81 тис. т). Проте продажі за гривні у цьому разі не дуже показові, оскільки ключові події відбуваються по той бік кордону, де партнер «Газтріму» – швейцарська AGTG S.A. – залишається одним з провідних і стабільних учасників трейдерських перегонів.

Першу десятку цього року покинули Південна паливно-експедиційна компанія (ППЕК) і «Кворум-Нафта», їхні обсяги впали на 68% і 26% відповідно, до 39,5 і 69,6 тис. т. ППЕК стала жертвою вже згаданих дій угорців. Втрачені обсяги трейдер намагався замістити морськими й автомобільними партіями з півдня, але виходило не дуже.

На обсяги «Кворум-Нафти» вплинуло просідання постачань з Греції й Румунії: -31% і 55% відповідно.

До ТОП-10 трохи не дотягнула «БРСМ», яка збільшила імпорт на 55%, до 100 тис. т. Цьогорічна логістика компанії помітно змістилася в бік моря: з травня залізничні постачання повністю припинилися, а морські партії зростали і в окремі місяці перевищували 22 тис. т, встановивши трирічний максимум. Схоже, драйвером такої переорієнтації стала купівля власних танкерів, які треба забезпечувати роботою.

Проте справжнім проривом для «БРСМ» став бензин: зростання в 7,5 раза, до 43 тис. т. Причини в цілому зрозумілі й, вочевидь, пов’язані зі знищенням у червні минулого року Кременчуцького НПЗ. Партнером Андрія Біби несподівано став Unimot. А зрештою все, як раніше: за продажів через АЗС за пів року 60 тис. т бензину імпорт становив 36 тис. т. Звідки взялась решта, як казав класик, додумайте самі.

Друкувати Попередня Наступна

Коментарі

Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі

Увійти

Важливі новини