Як ракетні атаки на українські порти впливають на курс гривні та долара / Depositphotos
Удари по портам суттєво підривають можливості експорту. Аби зменшити тиск на гривню Нацбанк в липні знов продав значно більші обсяги доларів, ніж це було у весняні місяці. Так, якщо в квітні НБУ продав $3,1 млрд, в травні – $3,5 млрд, то в червні – $5,1 млрд, в липні співставну суму – $4,8 млрд.
Як через обстріли портів буде поводитиметься гривня, Delo.ua зібрало пояснення експертів про те що може бути з курсом гривні в найближчій перспективі.
Скільки Україна втрачає через обстріли портів
Україна – аграрна держава, яка до повномасштабної війни майже 90% всього аграрного експорту здійснювала морем. Наразі в Україні працюють кілька морських портів, серед яких Одеський, Чорноморський, Південний, а також дунайські порти Рені та Ізмаїл. Через них щомісяця експортують від 7 до понад 8 млн тонн продукції загальною вартістю близько $2 млрд. З продажу зерна Україна отримує валютну виручку, яка в край необхідна державі, особливо під час повномасштабної війни, коли від фінансування залежить функціонування країни.
Сьогодні валютні надходження перебувають під загрозою через постійні обстріли. Лише за останній місяць Національний банк України оцінив втрати валютної виручки в $900 млн.
Швидко й дешево замінити українські порти фізично неможливо. У пікові періоди Україні потрібно експортувати 5-6,5 млн тонн агропродукції щомісяця. Водночас навіть оптимізована пропускна спроможність альтернативних маршрутів становить лише 3-3,5 млн тонн на місяць. За оцінками експертів, упродовж наступних 6-12 місяців за умов обмеженого експорту агросектор ризикує недоотримати від $2 млрд до $4 млрд валютної виручки, що погіршить валютний баланс країни. Якщо такі обстріли триватимуть від трьох до шести місяців, гострий дефіцит обігових коштів відчують 25-35% агропідприємств. Збитковість бізнесу призведе до скорочення податкових надходжень і подальшого падіння експорту, що змусить Національний банк ще активніше використовувати міжнародні резерви, щоб стримувати девальвацію гривні.
Через інтенсивність обстрілів наслідки для курсу гривні можуть стати відчутними вже найближчими місяцями, підкреслив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
“За моїми підрахунками, втрати валютної виручки, яка може не надійти на ринок, становитимуть від $25 млн до $75 млн на день. Якщо врахувати, що середня пропозиція валюти від експортерів становить близько $250 млн на день, то $25 млн – це 10% ринку, а $75 млн уже майже третина всієї пропозиції. У такій ситуації НБУ доведеться витрачати резерви для стабілізації валютного ринку”, – каже Шевчишин.
Чи вистачить резервів НБУ щоб втримати курс гривні
Національний банк має достатній запас міжнародних резервів, аби згладжувати ситуацію на валютному ринку, вважає фінансовий аналітик. За його оцінками, завдяки новим надходженням міжнародної фінансової допомоги їхній обсяг наприкінці липня міг зрости з $45,7 млрд до близько $54,5 млрд. Проте ці ресурси сформовані за кошт міжнародних партнерів і не можуть постійно використовуватись для підтримки курсу.
“Навіть якщо ми девальвуємо гривню, це не призведе до суттєвого падіння імпорту. Попит знизиться, але девальвація підвищить конкурентоздатність українських експортерів. Їхня маржинальність при продажі власного збіжжя зросте за рахунок курсової різниці, тож лише в цьому є певний сенс”, – додав експерт.
Одним із ключових показників стану гривні експерт називає дефіцит валюти на міжбанку, який стабільно перевищує $150 млн на день. Це означає максимальний тиск на гривню та резерви НБУ, який змушений активно продавати валюту для вирівнювання попиту і пропозиції. За словами експерта, така ситуація спостерігалася в червні й збереглася в липні через проблеми з портовою інфраструктурою. Наразі валютний ринок працює під максимальним навантаженням, а стабільність курсу значною мірою забезпечує міжнародна фінансова допомога.
У липні 2026 року Національний банк продав на міжбанківському валютному ринку майже $4,8 млрд для покриття дефіциту іноземної валюти та стримування послаблення гривні. Це на 5,8% менше, ніж у червні, однак третій найбільший обсяг валютних інтервенцій за весь час їх проведення. Водночас регулятор придбав на ринку лише $2 млн. За останній тиждень липня НБУ продав понад $1,1 млрд, і це вже третій тиждень поспіль, коли обсяг інтервенцій перевищив $1 млрд.
На думку експерта, якщо проблеми з роботою портів затягнуться, їхній вплив вийде далеко за межі валютного ринку й позначиться на економічному зростанні.
Чого чекати українцям
Саме висока залежність агроекспорту від морських перевезень робить наслідки атак на порти настільки відчутними для економіки, вважає голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський:
“В самій структурі аграрного експорту левова частка припадає саме на морські шляхи, адже через порти йде 75% нашого експорту, тому економічний масштаб проблеми колосальний. Проте зараз важко дати точний прогноз у цифрах на скільки саме відсотків впаде валютна виручка і як пропорційно це відобразиться на курсі гривні”.
Курс гривні зараз перебуває в режимі керованої гнучкості, а НБУ утримує його в межах визначеного діапазону. Якщо експортна валютна виручка скорочуватиметься, а тиск на гривню посилюватиметься, регулятору доведеться активніше проводити валютні інтервенції, витрачаючи міжнародні резерви. Водночас варто розуміти, що нинішній рівень резервів значною мірою забезпечується міжнародною фінансовою допомогою, адже Україна має значний дефіцит бюджету та високі видатки на оборону. Тому будь-яке скорочення валютної виручки неминуче прискорюватиме виснаження міжнародних резервів.
Пояснюючи можливі наслідки, експерт провів паралель із початком повномасштабного вторгнення, коли в лютому–березні 2022 року українські порти також були повністю заблоковані. Тоді НБУ утримував офіційний курс гривні, однак на готівковому ринку долар подекуди коштував на п’ять гривень дорожче. Водночас через порушення логістики, дефіцит окремих товарів і панічний попит споживчі ціни лише за перший місяць війни зросли майже на 5%. За словами експерта, нинішня ситуація відрізняється, однак інфляційний тиск залишається високим. На ціни впливають війна, глобальна енергетична нестабільність і посухи, що змусило НБУ підвищити облікову ставку до 15,5%.
“Ситуація з портами має подвійний ефект на ціни. З одного боку, блокування експорту збиває внутрішні ціни на аграрну продукцію через надлишок пропозиції всередині країни. З іншого боку, через зростання логістичних витрат дорожчає вся імпортна продукція. А оскільки обсяги імпорту в Україну зараз перевищують експорт, це створює додатковий інфляційний тиск”.
Якщо російські удари по портам будуть продовжуватись, Нацбанку, найімовірніше, доведеться стримувати девальвацію гривні за рахунок великих обсягів продажу валюти з резервів. Якщо ж регулятор вирішить, що такої можливості в нього немає, альтернативою може стати нове послаблення гривні, що прискорить інфляцію та знизить купівельну спроможність населення.
Нагадаємо, після російських ударів по чорноморських портах, зокрема в Одесі, “Укрзалізниця” почала шукати альтернативні маршрути для перевезення українського врожаю. Раніше через одеські порти проходило близько 90% аграрного експорту
Компанія домовляється із сусідніми країнами про розширення транзитних маршрутів, а частину агропродукції перенаправляють до Дунайських портів, румунської Констанци та через кордони зі Словаччиною й Угорщиною.