Україна має й надалі захищати доступ своїх експортерів на зовнішні ринки та домагатися збільшення квот – “Інтерпайп”

“>

Україна має й надалі захищати доступ своїх експортерів на зовнішні ринки та домагатися збільшення квот – "Інтерпайп"

Фото: https://interpipe.biz/

Україна має продовжити захищати доступ своїх експортерів на зовнішні ринки, зокрема на ринок ЄС, заявила GR-директорка "Інтерпайпу" Наталя Сидорук під час онлайн-заходу "Від зими до зими: як оговтується українська економіка?", яку провів Центр економічної стратегії (Centre for Economic Strategy).

Згідно із повідомленням компанії, за роки широкомасштабної війни українська промислова компанія "Інтерпайп" була вимушена постійно адаптуватися до низки викликів: від різних військових, пов’язаних із близькістю лінії фронту, до енергетичних і дефіциту персоналу. З 1 липня цього року із запровадженням Євросоюзом нової системи тарифних квот на імпорт сталі для групи почалося нове випробовування.

При цьому уточнюється, що за перші 22 дні липня компанія вже вичерпала суттєву частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота скінчиться, і для продовження постачання у Європу потрібно буде сплачувати мито у розмірі 50%. Тому "Інтерпайп" знов закликає Єврокомісію якомога скоріше виправити свою технічну помилку, яка сталася через використання, при прийманні регламенту, даних Євростату, відмінних від офіційних. В результаті річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30%, ніж була б, якби використовувалися правильні дані.

"Компанія доволі стримано оцінює перспективи переорієнтації поставок на альтернативні ринки. Китайські виробники безшовних труб вже повністю вичерпали свою квоту в ЄС і спрямовують надлишкову продукцію на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає велике занепокоєння постійне ускладнення логістичних обмежень через системні обстріли українських морських портів", – сказала Сидорук.

Вона висловила сподівання, що український уряд, попри нещодавню зміну свого складу, продовжить захищати доступ експортерів на зовнішні ринки та врегулює питання роботи Торгового представника.

"Україні потрібно поповнювати державний бюджет за рахунок валютних вливань, а цю валюту країна може отримувати передусім на зовнішніх ринках", – резюмувала топ-менеджер.

Як повідомлялося, "Інтерпайп" вважає заниженими на 30% квоти ЄС на поставку безшовних труб через статистичну помилку і сподівається на їх коригування до кінця третього кварталу поточного року. Згідно із відповідною заявою компанії, через статистичну помилка та невиконані зобов’язання "Інтерпайп" сигналізує про заниження євроквоти на безшовні труби для України на 30%. При цьому нагадується, що 1 липня 2026 року в ЄС набув повної чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти у дев’яти продуктових категоріях загальним розміром 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.

"Українська промислова компанія "Інтерпайп" вважає, що значна статистична помилка негативно вплинула на розмір квоти, виділеної для продуктової категорії безшовних труб України. Крім того, згідно із власними розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, прийнятим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року", – зазначено у заяві.

Також уточнювалося, що у продуктовій категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту у розмірі 80,670 тис. тонн. Однак протягом усього процесу консультацій українські органи влади неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра базується на помилці в даних: значна частка українського експорту до ЄС протягом 2022-2024 років, як підтвердив Євростат, була не повністю відображена в базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї продуктової категорії занижена щонайменше на 30%, ніж якби використовувалися правильні дані.

Окрім цього технічного питання, "Інтерпайп" вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує у повній мірі преференційний режим для України, країни-кандидата на вступ до ЄС, яка стикається з винятковою безпековою ситуацією, що було передбачено регламентом. Зокрема, під час розрахунку частини квот, який застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України ставилися так само, як до основних світових експортерів, враховуючи й країни з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічно до України застосовувалася та сама методологія, що й до решти партнерів по ЗВТ, без диференціації, прямо передбаченої регламентом.

"Інтерпайп" вважає поточний розмір євроквот на сталь серйозним ударом по Україні та українській металургійній промисловості, яка продовжує працювати у прифронтових регіонах в умовах воєнного часу. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх сімей та громад, які залежать від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних неринкових надлишкових сталеливарних потужностей. У цьому відношенні Україна явно не є частиною проблеми", – сказав генеральний директор "Інтерпайпу" Лука Занотті.

Він як генеральний директор компанії "Інтерпайп", яка потерпає від війни, очікує, що Єврокомісія відкоригує дані в категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, "що є єдиним справедливим способом усунути допущені помилки".

"Інтерпайп" – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії постачається більш ніж у 50 країн світу через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.

У структурі компанії шість промислових активів: "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)", "Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)", "Інтерпайп Ніко-Тьюб", "Дніпропетровський Втормет", електросталеплавильний комплекс "Дніпросталь" під брендом "Інтерпайп Сталь" та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна чисельність співробітників компанії становить близько 9,5 тис. Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук і члени його родини.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *