-

Павло Пшеничний
Після різкого падіння у 2022 році сектор онлайн-позик зміг відновити обсяги видачі кредитів, наростити прибуток і пройти через масштабну консолідацію. Delo.ua розбиралося, чому ринок МФО зростає, з якими проблемами він стикається, та хто формує його ландшафт.
Повномасштабне вторгнення призвело до різкого скорочення обсягів мікрокредитування в Україні, зменшення кількості активних учасників ринку та спонукало більшість фінансових компаній переглянути свої бізнес-моделі. Однак протягом наступних років сектор не лише адаптувався до нових умов, а й повернувся до сталого зростання.
За підсумками 2025 року обсяг небанківських кредитів, виданих фізособам, перевищив показники 2022 року більш ніж у 2,3 рази.
Разом із відновленням попиту змінилася і структура самого ринку. Цей процес супроводжувався посиленням регулювання з боку Національного банку (НБУ) та підвищенням вимог до прозорості бізнесу.
У результаті всередині сектору мікрокредитування помітно посилилася концентрація: сьогодні основну частину видач позик, клієнтської бази та фінансових результатів галузі формують близько 50 найбільших учасників, які входять до переліку значимих фінансових компаній.
На тлі відновлення кредитної активності та зростання конкуренції саме найбільші фінустанови визначатимуть подальший розвиток сегменту небанківського кредитування як сьогодні, так і найближчими роками.
Чотири роки відновлення та адаптації
З кінця 2021 року кількість фінансових компаній у державному реєстрі фінансових установ скоротилася більш ніж удвічі – з 922 до 394 станом на початок 2 кварталу 2026 року. Причому тренд на зменшення кількості гравців торкнувся й інших суміжних сегментів небанківського сектору – страховиків, кредитних спілок та ломбардів, що стало відображенням загального процесу очищення та консолідації ринку.
Проте скорочення кількості учасників не призвело до зменшення обсягів бізнесу. Навпаки, після різкого скорочення у 2022 році ринок онлайн-позик поступово відновився і до кінця 2025 року перевищив довоєнні показники.

Зокрема, портфель мікропозик фізосіб (заборгованість за кредитними договорами на кінець періоду) за підсумками 2025 року досяг 29 млрд грн проти 12,6 млрд грн у 2021 році. Таким чином, за чотири роки обсяг діючих кредитів населення зріс більш ніж удвічі й досяг історичного максимуму.
Обсяг нових кредитів, виданих за 2025 рік, становила 58 млрд грн, що на 18% більше, ніж за 2021 рік. При цьому в 2025 році квартальні видачі позик сягали 13-17 млрд грн – це в рази більше, ніж протягом 2022 року.
Зростанню сприяли як відновлення споживчого попиту, так і адаптація найбільших учасників ринку до нових умов роботи. У результаті сектор завершив 2025 рік не лише з рекордними обсягами кредитування, а й з одним із найкращих фінансових результатів за весь період повномасштабної війни. Чистий прибуток фінансових компаній за 2025 рік перевищив 13 млрд грн, тоді як у 2024 році він склав 12,5 млрд грн, у 2023 році – 8,5 млрд грн, а у 2022 році – всього лише 1,8 млрд грн.
Консолідація та особливе значення для економіки
Відновлення обсягів мікрокредитування супроводжується ще однією тенденцією – посиленням ролі найбільших учасників ринку. Незважаючи на те, що у державному реєстрі НБУ станом на початок 2026 року залишалося понад 400 фінансових компаній, основна ділова активність дедалі більше концентрується навколо обмеженого кола гравців.
Непрямим підтвердженням цього стала публікація Нацбанком у лютому 2026 року переліку значимих фінансових компаній, які відповідають певним критеріям за масштабом, ризиками або часткою ринку і тому підпадають під посилені вимоги до нагляду та регулювання.
До цього переліку увійшли 53 фінансові компанії з різних сегментів – мікрокредитування, лізингу, факторингу та платіжних послуг. І хоча включення до цього списку не є рейтингом чи оцінкою якості бізнесу – це важливий маркер, який свідчить про помітну роль цих фінустанов на ринку та передбачає підвищену увагу регулятора до їхньої діяльності.
Показово й те, що серед значимих фінансових компаній опинилися практично всі найбільші учасники сегменту онлайн-кредитування населення: “Укр Кредит Фінанс” (CreditKasa), «Споживчий центр» (Швидко Гроші), «Авентус Україна» (CreditPlus), “ФК “Є гроші”, «Лінеура Україна», Moneyveo, MyCredit та низка інших компаній, які протягом останніх років формують ядро сегменту небанківського роздрібного кредитування.
Лідери оновленого ринку
Якщо перелік значимих фінансових компаній показує, кого регулятор вважає найважливішими учасниками ринку, то звітність дозволяє оцінити реальні масштаби їх бізнесу.
Згідно з даними НБУ за перший квартал 2026 року, лідером за рівнем доходу від споживчого кредитування стало ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Дохід компанії за січень–березень сягнув майже 1 млрд грн. Далі йдуть «Споживчий центр» (722 млн грн), «Є Гроші» (713 млн грн), «Авентус Україна» (677 млн грн) та «Гроувей» (591 млн грн).
Якщо врахувати, що сукупний дохід фінансових компаній за перший квартал 2026 року перевищив 27 млрд грн (в цю суму входять результати не тільки МФО, а й компаній, які надають послуги лізингу та факторингу), то сукупна частка п’яти найбільших кредитних сервісів може сягати 15–20% сегмента споживчого кредитування.
Отже, аналіз цих даних показує, що ринок онлайн-позик поступово зосереджується навколо обмеженого кола гравців. Зокрема, тільки на одну компанію – CreditKasa – припадає 6-7% сегменту мікропозик і 2,7 млн унікальних клієнтів, яких вона обслужила за 9 років своєї діяльності.
При цьому концентрація на ринку мікрокредитування супроводжується посиленням конкурентної боротьби. І в цій боротьбі очікувано зміцнюють свої позиції насамперед технологічно розвинені та клієнтоорієнтовані компанії, які відповідають зростаючим регуляторним вимогам до капіталу, управління ризиками та прозорості.

Зворотний бік зростання: нові виклики
Втім, якщо поглянути на статистику сектору небанківського кредитування під іншим кутом, можна побачити низку тенденцій, які заслуговують на увагу. Водночас самі по собі ці показники не мають однозначного трактування і можуть бути наслідком відразу кількох економічних процесів.
Так, до кінця 2025 року загальна сума заборгованості населення перед небанківськими кредитними організаціями, порівняно з початком 2023 року, зросла у 3,4 рази (до 27,65 млрд грн). З одного боку, це свідчить про активне відновлення попиту на кредитні продукти після кризового періоду. З іншого, відображає суттєве зростання ролі небанківського кредитування у фінансуванні поточних потреб населення та бізнесу.
Збільшення кредитного портфеля не обов’язково означає погіршення фінансового становища громадян. На цей показник також могли вплинути поступове відновлення економічної активності, адаптація населення до умов воєнного часу, зростання споживчої впевненості, а також – повернення попиту на фінансові послуги після періоду високої невизначеності.
За даними Opendatabot, середня сума однієї позики також зросла – з 4,1 тис. грн у 2020 році до 6,6 тис. грн на початок 2026 року, або майже на 61%. Частково це можна пояснити інфляційними процесами та подорожчанням товарів і послуг. Під впливом цих макрофакторів, фінансові компанії поступово збільшували доступні кредитні ліміти для клієнтів, а також впровадили кредитні продукти з довшим строком користування, що також вплинуло на середній розмір позики.
Разом із цим дослідження споживчої поведінки свідчать, що значна частина українців продовжує використовувати кредити для фінансування поточних витрат. Так, згідно з опитуванням НБУ, проведеним у 2025 році, 46% клієнтів небанківських кредитних сервісів оформлювали позики на повсякденні покупки до зарплати, ще 22% – на лікування. За оцінками Асоціації українських банків, кредитні кошти для фінансування поточних потреб використовують до 75% позичальників. Ці дані демонструють важливу соціально-економічну роль сектору, який забезпечує швидкий доступ до фінансування у випадках, коли власних коштів тимчасово недостатньо.
Водночас учасники ринку зазначають, що в періоди макроекономічної нестабільності рівень простроченої заборгованості може тимчасово зростати. За оцінками представників Всеукраїнської асоціації фінансових компаній, частка прострочених кредитів у такі періоди здатна досягати 30–40%, хоча офіційна статистика щодо NPL у небанківському секторі наразі відсутня. Це підкреслює важливість подальшого розвитку якісної оцінки кредитних ризиків та відповідального кредитування.
Окремою тенденцією стало збільшення строків користування кредитними продуктами. За оцінками Opendatabot, у 2025 році близько 60% кредитних договорів уже припадало на позики строком 3-12 місяців, тоді як обсяг кредитів терміном від 2-х до 3-х років зріс у 36 разів. Така динаміка може бути пов’язана не лише зі зміною фінансової поведінки позичальників, а й із трансформацією самого ринку. Останніми роками фінансові компанії активно розвивають продукти з регулярним графіком погашення та довшими строками кредитування, що дозволяє клієнтам більш рівномірно розподіляти фінансове навантаження.
Від трансформації – до зрілості та нових викликів
Досвід останніх чотирьох років показує, що ринок мікрокредитування виявився набагато стійкішим до тих викликів, з якими зіткнулася українська економіка загалом, та її фінансова галузь, зокрема.
Останніми роками сектор не тільки відновив обсяги бізнесу, він адаптувався до нових вимог НБУ, зміни поведінки споживачів та суттєво складніших макроекономічних умов. Це дозволило небанківським кредитним сервісам не лише вийти на довоєнні обсяги бізнесу, а й суттєво наростити кредитний портфель та фінансову стійкість.
І головним підсумком стало не так зростання обсягів кредитування, як зміна самої структури ринку. Якщо раніше його динаміка багато в чому визначалася кількістю учасників, то сьогодні ключову роль відіграють якість управління ризиками, рівень цифровізації та гнучкість кредитних продуктів.
Тому подальша трансформація, ймовірно, буде пов’язана не з появою великої кількості нових МФО, а зі зміцненням позицій сформованого ядра гравців ринку. І цілком логічно, що наступний етап еволюції сегменту онлайн-кредитування найімовірніше буде повязаний зі зміцненням позиції найбільших гравців, серед яких CreditKasa, Швидко Гроші, CreditPlus, Moneyveo, MyCredit та інших великих компаній, які змогли акумулювати серйозний кредитний портфель та зберегти клієнтську базу.
Тим не менш, не варто ігнорувати ті проблеми, з якими може зіткнутися ринок у перспективі через накопичення потенційно проблемних боргів та зростання закредитованості клієнтів. До того ж, збільшення обсягів кредитування до 58 млрд грн на тлі планомірного скорочення кількості небанківських операторів призведе до того, що основний обсяг NPL буде сконцентрований навколо вузького кола лідерів, негативно впливаючи на їхній бізнес.
Тому незважаючи на те, що найбільші небанківські кредитні організації змогли успішно пройти через шок 2022 року, адаптуватися до нових регуляторних вимог, зберегти темпи зростання та підтвердити стійкість, на них чекає нове випробування. Це здатність утримати високу якість кредитного портфеля та сформувати базу платоспроможних позичальників, зберігши при цьому високий рівень сервісу, технологічне лідерство та довіру клієнтів.
