Українців можуть відселити з застарілих будівель: урядовці роз’яснили долю хрущовок

В Україні розробляють оновлені норми житлової політики, котрі зачіпатимуть застарілі будівлі. У Верховній Раді роз’яснили, чи можуть українців виселяти з “хрущовок” і яким чином уряд планує відновлювати житловий фонд.

В Україні розробляють оновлені правила щодо розпорядження житловим фондом у рамках великої житлової реформи. Зокрема, мова йде про старі будівлі, які мають незадовільний технічний стан і потребують ремонту, реконструкції або заміни.

Більш детально розповіла голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у розмові з OBOZ.ua.

За її словами, наразі ведеться робота над законопроєктом стосовно управління житловим фондом. Документ вже підготувало Міністерство розвитку громад та територій, на даний момент він перебуває на стадії громадського обговорення. У парламенті його мають намір зареєструвати цього року.

Окремо уряд працює над спеціальним законодавством, що стосується соціального житла. Воно повинно встановити інструменти формування такого фонду, розмір орендної плати та умови надання житла тим, хто потребує допомоги.

Шуляк відзначила, що в Україні мають намір створити масштабну інформаційно-аналітичну систему, де буде сконцентрована інформація про житловий фонд — комунальний, державний і приватний. За допомогою електронного кабінету громадяни матимуть можливість отримувати пропозиції щодо наявних житлових програм.

“Особа, котра бажає покращити свої житлові умови, зможе заходити через власний електронний кабінет до цієї системи. Система проаналізує, хто ця особа, до якої соціальної групи належить, чи отримує субсидії, який прибуток у неї та її сім’ї — і запропонує для неї найбільш оптимальні варіанти”, — пояснила народна депутатка.

Згідно з планом, якщо доходи особи не дозволяють купити житло, система може запропонувати соціальне житло. У випадку, якщо громадянин має більші доходи або належить до пільгової категорії, йому можуть запропонувати державні програми, такі як “єОселя”.

Чи будуть зносити старі “хрущовки”

Один з напрямків житлової реформи стосується старих районів і будівель, зокрема “хрущовок”. За словами Олени Шуляк, ці будинки не обов’язково будуть зносити: деякі з них можуть бути піддані реновації.

Мається на увазі, що будівлі можуть або зносити, якщо вони в аварійному стані та не підлягають ремонту, або модернізувати — враховуючи безпеку та енергоефективність.

«Всі “хрущовки”, всі ці застарілі райони, підкреслюю, можуть бути демонтовані. Але тут акцент на слові “можуть”, оскільки ці ж райони можуть і потрапити під реновацію», — пояснила Шуляк.

Вона підкреслила, що для цього необхідний окремий закон, який повинен урегулювати механізми відселення, компенсацій і відповідальності.

За її словами, примусового виселення не передбачається. Разом з тим, рішення про знесення чи реновацію не потребуватиме згоди всіх 100% мешканців, оскільки в такому випадку подібні проєкти фактично неможливо було б реалізувати. На даний час обговорюється, який саме відсоток згоди мешканців буде необхідним — 75%, 80% або інший показник.

Якщо будинок визнають непридатним для проживання і таким, що не підлягає ремонту, мешканці повинні заздалегідь розуміти, яку компенсацію отримають: нове житло чи гроші. У випадку грошової компенсації має бути зрозуміло, чи вистачить цієї суми на придбання іншого житла.

Якщо ж мова йтиме про реновацію, потрібно буде визначити, де люди будуть проживати на час проведення робіт, хто надаватиме тимчасове житло та хто буде нести відповідальність за дотримання термінів.

Фінансування подібних проєктів, за словами Шуляк, може здійснюватися за допомогою міжнародних донорів, місцевих або регіональних бюджетів. Вона зауважила, що суми будуть значними, проте за наявності чіткого плану можливо буде розрахувати витрати, прибутки та знайти модель, котра буде вигідною для мешканців, міста та інвесторів.

Нагадаємо, раніше в Мін’юсті роз’яснили, які речі боржників захищені законом та для кого існують винятки. Зокрема, якщо мова йде про квартиру, то для цього потрібно мати як мінімум 400 тис. грн боргу. В міністерстві роз’яснили, як боржникам зберегти кошти та дах над головою.

Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати

Source: tsn.ua