“Один шок за іншим”. Директорка МВФ порадила світу готуватися до нових потрясінь

Фото: EPA / WILL OLIVER

Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва порадила країнам світу готуватися до нових потрясінь, подібних до енергетичної кризи після нападу США й Ізраїлю на Іран. Про це вона сказала на симпозіумі Міністерства фінансів Японії у Токіо.

“Світова економіка переживає глибокі зміни – у технологіях і демографії, у геополітиці й торгівлі, у кліматі – і водночас стикається з одним шоком за іншим. За мої шість з половиною років на чолі МВФ ми пережили COVID, чотири роки війни в Україні, кризу вартості життя і багато іншого”, – сказала вона.

“Якщо, як ми всі сподіваємося, конфлікт [в Ірані] скоро завершиться, будьте певні: невдовзі з’явиться якийсь новий шок. Моя порада політикам у всьому світі в цьому новому глобальному середовищі? Думайте про немислиме і готуйтеся до нього”, – закликала Георгієва.

Вона запропонувала три ключові рекомендації.

По-перше, необхідно зміцнювати інституції та політичні механізми – незалежні центральні банки, бюджетні правила і регуляторні рамки, що забезпечують умови для зростання приватного сектору. По-друге, уряди мають використовувати фінансові буфери у кризові моменти, але обов’язково відновлювати їх у сприятливі часи. По-третє – і це головне, наголосила Георгієва, – бути гнучкими.

У понеділок, 9 березня, світові ціни на нафту вперше за кілька років підскочили вище $100 за барель.

Це стало наслідком пошкодження нафтогазової інфраструктури й падіння судноплавного трафіку через Ормузьку протоку, які спровокував Іран у відповідь на американсько-ізраїльські обстріли.

Країни Перської затоки одна за одною почали оголошувати форс-мажор щодо експортних постачань.

Ормузькою протокою зазвичай проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти і значна частка торгівлі скрапленим природним газом. Для Азії це близько половини нафтового імпорту та чверті імпорту зрідженого природного газу.

• За оцінками МВФ, кожне підвищення цін на нафту на 10% – якщо воно збережеться протягом більшої частини року – призведе до зростання глобальної загальної інфляції на 40 базисних пунктів і до зниження світового виробництва на 0,1–0,2%.

МВФКрісталіна Георгієваекономічна криза