Внаслідок екологічного мита СВАМ Україна може повністю втратити європейські ринки збуту – «Метінвест»
Введення механізму транснаціонального вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може виявитися одним з найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це повідомив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи «Метінвест» Олександр Водовіз під час конференції «Україна та світ попереду 2026», організованої NV та The Economist у Києві.
Водовіз наголосив, що війна кардинально змінила перспективи української промисловості. «Метінвест», який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни і щорічно інвестував $1 млрд у модернізацію виробництва, нині працює в умовах виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а чисельність працівників зменшилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників компанії.
На цьому фоні ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це призведе до додаткових витрат у розмірі 50–100 євро за тонну сталі – отже, фактично це стане втратою конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз застеріг: якщо підходи ЄС залишаться незмінними, СВАМ може викликати різке зниження експорту, зупинку виробництв і втрату робочих місць у секторі, що забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств функціонує за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може виявитися критичним для них.
Наразі «Метінвест» намагається адаптуватися до нових умов і досліджує можливості інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може бути затребуваним у ЄС, зазначає експерт. Однак такі проєкти вимагають мільярдних інвестицій та гарантій безпеки, яких український бізнес позбавлений у воєнний час.
Ситуацію ще більше ускладнює кадрова криза. Мобілізація, міграція молоді та закриття освітніх закладів у промислових регіонах призвели до дефіциту спеціалістів, якого промисловість ще ніколи не відчувала. «Будівництво нової доменної печі вимагає кількох тисяч фахівців. Наразі таких ресурсів в Україні просто немає», – підкреслив Водовіз.
Не менш актуальним залишається питання енергетичної стійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Отже, компанія розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи та локальні енергетичні рішення, аби зменшити залежність від центральної мережі.
Раніше стало відомо, що Єврокомісія не передбачила винятків для України в рамках СВАМ: там заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде «мінімальним». Але ці оцінки є далекими від реальності, адже Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП.
ЄС також не врахував, що 81% українського експорту сталі прямує саме до Євросоюзу, тож запровадження СВАМ без винятків може різко знизити конкурентоспроможність української металургії – а вона становить 7,2% нашого ВВП.