Нові правила НБУ – валюти тепер можна купувати вчетверо більше: що зміниться для бізнесу та громадян

Нові ліміти для населення

Головна зміна для громадян – збільшення сум, зокрема і валютних, якими можна вільно розпоряджатись. Відтепер українці можуть купувати безготівкову іноземну валюту, банківські метали та іноземні цінні папери на суму до 200 тисяч гривень на місяць, а не 50 тисяч, як було раніше.

Для фізичних осіб НБУ також запровадив окремі ліміти на валютні перекази за кордон. До 200 тисяч гривень на місяць можна переказувати з валютного рахунку на рахунок отримувача за кордоном. Окремо діє ліміт у 500 тисяч гривень на місяць для оплати проживання за кордоном, зокрема оренди житла. Такі платежі також можна здійснювати переказом із рахунку на рахунок.

Для пересічних українців це своєчасне рішення, яке підвищує комфорт розрахунків, зазначив у коментарі Delo.ua фінансовий планер IPlan Вадим Парньовий:

“Воно позбавляє людей необхідності відкривати рахунки в шести-десяти різних банках лише для того, щоб штучно вписатись у ліміти при переказах чи зняття коштів”.

А от розширення прямих SWIFT-переказів та спеціальних лімітів на оренду є виразним елементом детінізації, вважає колишній міністр економіки Богдан Данилишин, бо мільйони українців живуть і працюють одразу в українському та європейському фінансових системах. Адже якщо легальні канали вузькі, економічна активність мігрує в тіньові сітки – карткові P2P-перекази та посередницькі сервіси. Переведення цих потоків у прозоре банківське русло покращує якість фінансового моніторингу та є кроком на шляху до майбутнього членства в ЄС.

Які є послаблення для бізнесу

Для компаній та бізнесу НБУ також збільшив окремі ліміти. Зокрема, максимальна сума розрахунків гривневими корпоративними картками за кордоном зросла зі 150 до 400 тисяч гривень на місяць. Ліміт на зняття готівки за кордоном збільшили з 17,5 тисячі гривень на тиждень до 140 тисяч гривень на місяць. В Україні ліміт на зняття готівки з гривневих рахунків для юридичних осіб зріс зі 100 до 200 тисяч гривень на день.

Ще одна інновація – це право компаній однієї бізнес-групи передавати свої інвестиційні ліміти пов'язаним юридичним особам. За словами Богдана Данилишина, це дає великим холдингам можливість централізувати валютне казначейство, знімати зайві адміністративні бар'єри та ефективно управляти грошовими потоками. 

Водночас експерт застерігає щодо філософії «стимулюючої лібералізації», це тоді, коли компанії отримують додаткові валютні права за підтримку армії чи створення корисних фінансових потоків. Хоча такий підхід виправданий у воєнний час, у перспективі він не повинен перетворюватись на постійну модель, оскільки правила гри мають бути рівними для всього бізнесу.

Зазначимо, що крім того, українським експортерам дозволили офіційно сплачувати штрафи, пені або бонуси іноземним контрагентам у розмірі до 10% від вартості поставлених товарів.

Чому ліміти підвищили саме зараз

Перегляд фінансових обмежень став закономірним з огляду на зміну курсу та інфляцію. З 24 лютого 2022 року офіційний курс долара зріс із 29,25 грн до близько 45 грн у серпні 2026 року. Водночас через інфляцію сам долар за цей період втратив близько 14-15% своєї купівельної спроможності. Коли НБУ у серпні 2023 року встановив ліміт на купівлю безготівкової іноземної валюти у 50 тисяч гривень на місяць, тоді за курсом 36,5 грн, це був еквівалент $1370. Тепер, коли гривня знецінилась  - лише $1116. Тож тепер, після збільшення ліміту українці можуть придбати понад $4400. 

Старі ліміти дозволяли українцям оперувати меншим обсягом товарів і послуг, ніж три роки тому.

Також однією з причин лібералізації стало накопичення рекордних ресурсів. На початок 2026 року валові міжнародні резерви сягали $57,3 млрд, а за прогнозами НБУ, завдяки регулярним траншам міжнародної допомоги, зокрема липневому перегляду програми EFF МВФ на $690 млн у межах загального пакета на $136,5 млрд, до кінця 2026 року валютні резерви України наблизяться до історичної позначки у 70 мільярдів доларів США. 

Це фінансування дало Нацбанку запас міцності для обережної спроби перейти від адміністративного утримання системи до більш ринкової моделі, вважає Вадим Парньовий.

“Старі ліміти вже не відповідали реальній купівельній спроможності грошей. Для великого бізнесу це не є масштабним послабленням, а от малим підприємцям та звичайним громадянам рішення суттєво додасть комфорту й мобільності. Раніше обмеження часто обходили через європейські платіжні сервіси, залишаючи комісії там. Нові правила допоможуть вивести ці розрахунки в біле поле, тож комісійні відрахування та податки залишатимуться в українській банківській системі”.

Проте коментуючи вибір часу для цього кроку, Богдан Данилишин зазначає, що рішення НБУ не варто пояснювати лише великим обсягом резервів. Регулятор послідовно виконує затверджену ще у 2023 році стратегію пом'якшення валютних обмежень, адже заборони воєнного часу не можуть існувати безстроково, і з часом вони створюють викривлення, погіршують умови для бізнесу та стимулюють пошук обхідних механізмів.

Нагадаємо, що цей етап пом’якшень голова НБУ Андрій Пишний підготував після консультацій з МВФ. Скасування валютних обмежень залишаються пріоритетом для регулятора з 2023 року, коли НБУ розпочав поетапний перехід до більш гнучкої валютної політики.