Майже пів мільйона декларацій приховали посадовці: хто у лідерах

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на дані Опендатабот.

Динаміка та обсяги прихованих даних

Загалом станом на липень 2026 року 99 087 декларантів приховали 445 536 декларацій. У середньому один посадовець вилучав з публічного доступу 4,5 своїх документів, адже за наявності підстав з реєстру закривають одразу всі подані особою декларації незалежно від звітного року.

Які декларації приховують найчастіше

Попри те, що правова можливість приховувати статки з'явилася наприкінці 2023 року, найбільше з відкритого реєстру зникло документів за період до повномасштабного вторгнення:

• 2016 рік: 94 968 прихованих декларацій (9% від загальної кількості за цей рік);
• 2017 рік: 63 859;
• 2018 рік: 67 582;
• 2019 рік: 70 616;
• 2020 рік: 72 068 (8% від загальної кількості);
• 2021 рік: 30 249.

Для порівняння, частка вилучених декларацій за період повномасштабного вторгнення є значно меншою і становить близько 2%: у 2022 році приховали 15 944 документи, у 2023 — 15 955, у 2024 — 11 211, а у 2025 році — лише 2 418 декларацій.

У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) на запит аналітиків повідомили, що не ведуть окремої статистики щодо кількості прихованих декларацій чи осіб, які скористалися цим правом.

Хто найчастіше закриває дані про статки

Понад половину всіх декларантів із прихованими профілями становлять військовослужбовці ЗСУ — 50,2 тисячі осіб (50,7%).

Серед категорій посадовців за кількістю закритих декларацій лідирують:

• Збройні сили України: 50 255 осіб (50,7%);
• Національна поліція: 16 485 осіб (16,6%);
• Міські ради: 2 557 осіб (2,6%);
• ДСНС: 2 538 осіб (2,6%);
• Податкова служба (ДПС): 1 299 осіб (1,3%).

Також серед декларантів, чиї дані приховано, є представники селищних рад (1 247 осіб), судів (1 230 осіб), районних рад (1 204 особи) та сфери освіти і науки (1 069 осіб).

Як працює механізм приховування

Запроваджений наприкінці 2023 року механізм має на меті захист військових, правоохоронців та інших посадовців від ризиків, пов'язаних із війною.

У НАЗК підкреслили, що сам декларант не може самостійно закрити або відкрити свою декларацію, а агентство не перевіряє обґрунтованість підстав. Вилучення відбувається виключно на підставі подання від керівників державних органів, які мають довести наявність загрози для безпеки декларанта або його родини. Повернути документ у відкритий доступ також може лише той орган, який ініціював його закриття.

Спочатку це право надавалося силовим структурам (Міноборони, МВС, ГУР, УДО, Держспецзв'язку), однак наразі ініціювати вилучення за наявності обґрунтування може фактично будь-який держорган.

Нагадаємо, майже 46 тисяч українських держслужбовців декларують відсутність нерухомості упродовж щонайменше двох років поспіль. Загалом за останній рік жодного житла чи землі у власності не вказали понад 64 тисячі посадовців.