Український партнер BMW і Volkswagen. Як працює нікопольський завод Centravis під постійними обстрілами міста Градами
Нікопольський завод Centravis продає нержавіючі труби світовим гігантам – ExxonMobil, BMW, Volkswagen. Понад рік рідне місто компанії інтенсивно обстрілюють росіяни, а 50–70% жителів Нікополя залишили його. Як Centravis зміг зберегти експортний бізнес навіть за таких умов?
Головні матеріали Forbes Ukraine. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Заснований родиною Атанасових Centravis понад 20 років виробляє безшовні нержавіючі труби, які використовують в автопромі, енергетиці, нафтогазовій та авіаіндустрії. Експортує 95% продукції до 46 країн світу. Серед клієнтів – Thyssenkrupp, Alstom, Samsung, ExxonMobil, BMW, Volkswagen. Компанія, за словами Атанасова, входить у першу десятку світових виробників нержавіючих безшовних труб із часткою 4%.
У сегменті труб для автомобільних паливних систем посідає друге місце у світі після шведської Sandvik. Centravis – третя за виторгом компанія Нікополя (попереду Нікопольський завод феросплавів та Interpipe NikoTube). Дохід у 2021 році – €138,9 млн.
Битва за людей
Centravis виробляє високоякісні труби на нішовому ринку, каже керівник консалтингової фірми MCI Олександр Сірик. Вартість труб із нержавіючої сталі стартує від €10 000 за т – майже в 10 разів дорожче від вироблених із вуглецевих марок. В Європі, за словами Сірика, виробляти подібну Centravis продукцію у змозі до 10 компаній. Найбільший виробник труб в Україні – Interpipe Віктора Пінчука – виготовляє в десятки разів більше, але з вуглецевої сталі. Centravis ділить із Interpipe потужності реструктуризованого у 2000‑х радянського гіганта – Нікопольського південнотрубного заводу.
Нікополь регулярно зазнає обстрілів із протилежного берега Дніпра, з Енергодара. Відновлення світової економіки після ковідної кризи обіцяло Centravis безхмарне майбутнє, говорить СЕО компанії Юрій Атанасов, 59. На початку 2022‑го він планував збільшити річний обсяг виробництва майже на 10%, до 21 000 т. Проте довелося скоротити виробництво майже на 40%, до 12 000 т. Виторг скоротився на 11%, до €128,2 млн.
Юрій Атанасов, Centravis Фото Пресслужба компанії Centravis
На кінець 2022‑го, за даними Дніпровської ОВА, з міста виїхало від 50% до 70% жителів. Персонал Centravis скоротився на 20%, до 1100 співробітників. Як краще захистити завод від обстрілів, Атанасов зрозумів у середині березня, коли підприємство уперше відновило роботу після 24 лютого. «Для того, щоб продовжувати працювати у Нікополі, знадобилися знання з воронкометрії», – говорить він. Ця система дозволяє визначити, звідки прилітає реактивний снаряд, і організувати виробництво так, аби захистити співробітників.
Додатково до наявних бомбосховищ на кожній робочій ділянці облаштували невеликі укриття, в яких можна миттєво сховатися. Попри постійний ризик, залученість робітників заводу у 2022‑му зросла на 12 в.п., до 69%, свідчать дані щорічного внутрішнього опитування. Причина, на думку Атанасова, така: робота дозволяє відволіктися від війни, дістати підтримку колег, дає відчуття дотичності до перемоги.
Битва за клієнтів
24 лютого 21 вантажівка з 400 т продукції Centravis рушила в бік західного кордону України. Вантаж прямував у балтійські порти, а далі – морським шляхом до замовників. Менеджмент Centravis ухвалив рішення переорієнтувати експортні поставки з українських на європейські порти за кілька тижнів до російського вторгнення. «До українських портів планували повернутися після того, як небезпека мине», – каже керівниця логістичного управляння компанії Олена Ломака.
Новий маршрут, за її словами, дозволяє витримувати довоєнні строки доставки, втім, вартість логістики зросла вдвічі. Але потрібно переконувати клієнтів у спроможності Centravis забезпечити стабільні відвантаження. «Деякі відмовлялися від контрактів, хтось намагався знайти альтернативних постачальників», – каже Атанасов.
Переважно це стосувалося проєктів у нафтогазовій галузі, каже Атанасов, – вони потребують поставок у точні строки. «Тут ми найбільше втратили», – каже він. Інша ситуація в automotive – сформовані у дистрибуторів дво‑тримісячні запаси комплектовання давали Centravis час адаптуватися до нових умов.
Компанія звузила продуктову лінійку до найбільш маржинальних позицій – інструментальних трубочок діаметром від 6 мм до 26 мм, які використовують у системі подання пального у двигуні, гальмівних системах, шасі тощо.
У лютому 2023‑го Centravis повернувся на довоєнну потужність виробництва. 37% від загального обсягу експорту в 2022 році становили труби загального призначення, 25% – труби для механічної обробки, 24% – труби автомобільного сегмента.
Щоб диверсифікувати ризики, Сentravis налагодив в Ужгороді альтернативне виробництво трубок для паливних систем автомобілів. Інвестиції у нове виробництво – €2,7 млн. Штат – 100 людей, потужність – 10% від можливостей заводу в Нікополі. «Спочатку цей проєкт розглядався як часткова релокація, але зараз це додаткові потужності до основного виробництва»,– каже Атанасов.
План до кінця року – наростити його частку в загальному виробництві до 20% із розрахунком на європейських замовників. Сentravis не припиняє інвестиції в R&D, щорічний бюджет не змінився – близько $500 000. Четверо фахівців відділу працюють над 17 проєктами. У велику війну компанія увійшла практично без резервів, що ускладнює вихід із кризи. «Наш головний виклик – де брати гроші,– говорить Атанасов. – Особливо зараз, коли ми нарощуємо виробництво».
Щоб спробувати залучити капітал на Заході, на початку 2023‑го Сentravis змінив реєстрацію материнської компанії з кіпрської на швейцарську – Centravis Ltd. «Зрозуміли, що відсутність ліквідності може вбити нас швидше за російські ракети», – каже Атанасов.
