В Україні «Дія» може стати торговою площадкою
В Україні застосунок «Дія» готовий трансформуватися в торговельний майданчик – платформа буде реструктуризована в окрему державну структуру, яка матиме можливість співпрацювати з бізнесом і потенційно проводити IPO (первинне публічне розміщення акцій). Крім того, у червні на порталі буде запущено агента штучного інтелекту, який дозволить користувачам отримувати доступ до державних послуг у розмовному форматі.
Цю інформацію поділився віце-прем'єр-міністр та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров під час конференції DOU Day. Початковий етап монетизації Diya розпочався у травні 2025 року. Федоров зазначив, що платформа може почати генерувати перші доходи вже в червні.
Одна з основних функцій – це обмін документами, який банки активно використовують для віддаленого відкриття рахунків. Наприклад, лише за один день monobank відкрив 22 000 нових рахунків через Diya.
Фінансові установи охоче інвестують у такі цифрові інтеграції, оскільки вони знижують витрати, підвищують швидкість обслуговування та розширюють доступ клієнтів. У майбутньому Diya забезпечить інфраструктуру для бізнесу: компанії матимуть можливість запускати власні послуги безпосередньо на платформі. Це ефективно позиціонує застосунок як цифровий урядовий ринок, де кожна послуга та дія являє собою комерційну або соціальну одиницю з відчутною ринковою цінністю.
Федоров наголосив, що платформа поступово виділяється в окрему державну компанію, яка може стати емітентом акцій. Іншими словами, «Дія» потенційно може вийти на біржу, що стане безпрецедентним кроком для державного цифрового сервісу.
Другим аспектом цієї трансформації є впровадження агента штучного інтелекту в Diya. Починаючи з червня, користувачі зможуть взаємодіяти з державними службами у форматі розмовного діалогу. Цей штучний інтелект, заснований на вдосконаленій мовній моделі, слугуватиме особистим помічником для кожного громадянина.
Наприклад, просте повідомлення в чаті на кшталт «надішліть мені довідку про доходи за 2023 рік» дозволить системі автоматично знаходити потрібний документ у реєстрах та надсилати його користувачеві. Це виходить за рамки простого покращення інтерфейсу – це означає фундаментальний зсув у тому, як громадяни взаємодіють з урядом.
Особливо варто відзначити, що штучний інтелект допомагатиме у складних процесах, таких як подання заявки на компенсацію за пошкоджене майно. Користувачеві потрібно буде лише згадати, що його будинок постраждав, і система самостійно обробить кожен крок: від збору фотографій до підготовки заявки та її подання до відповідної комісії.
За словами Федорова, голосовий доступ до державних послуг незабаром стане звичайним явищем. Традиційні кнопки та форми поступово зникнуть, а помічники зі штучним інтелектом візьмуть на себе значну частину рутинних бюрократичних завдань.
